Вчені підвищили точність діагностики раку мозку та шкіри
Ббіоінформатики розробили нову методику діагностики раку мозку та шкіри. З її допомогою можна точно підбирати імунотерапію при боротьбі з подібними пухлинами, ґрунтуючись на концентрації речовини GD2 у їхніх клітинах. Про це пише прес-служба МФТІ із посиланням на статтю у науковому журналі Biomedicines.
"Вартість курсу лікування GD2-специфічними антитілами може становити сотні тисяч доларів, а допомагає воно при нейробластомі десь у чверті випадків. Для більшості пацієнтів така терапія виявляється марною або навіть шкідливою. Щоб уникнути цього, треба впроваджувати нові молекулярно-діагностичні підходи", – розповів один із авторів дослідження, завідувач лабораторії МФТІ Антон Буздін.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я серед усіх можливих причин смерті різні форми раку знаходяться на другому місці. Від злоякісних пухлин або пов'язаних з ними ускладнень помирає приблизно кожна шоста людина. Лише за минулий рік від раку померло майже 10 млн людей по всьому світу.
Близько 90% цих випадків пов'язано з тим, що лікарі або сам хворий знаходять рак надто пізно, коли його клітини вже починають поширюватися організмом, а імунітет не може придушити метастази. Тому дуже важливо виявити рак якомога раніше.
Нові підходи до діагностики раку
Буздін та його колеги вже багато років працюють над цим завданням, створюючи нові методики діагностики злоякісних пухлин. Наприклад, нещодавно його команда показала , що з цих цілей можна використовувати не традиційну імуногістохімію, а більш швидку та дешеву РНК-діагностику. З її допомогою можна одночасно відстежувати роботу всіх генів, пов'язаних із розвитком раку.
Використовуючи цей підхід, біологи створили систему, яка може точно визначати, як багато речовини GD2 виробляють клітини деяких поширених типів раку мозку та шкіри, у тому числі меланоми, гліоми та нейробластоми.
Здорові клітини майже не виробляють цю складну органічну сполуку, тому на неї можна наводити антитіла, які "позначають" ракові клітини та змушують імунітет знищувати їх. Проблема полягає в тому, що вчені поки що не можуть з потрібною точністю вимірювати концентрацію GD2 у клітинах.
Буздін та його колеги вирішили цю проблему, простеживши за тим, які гени та ферменти беруть участь у виробництві GD2 та різних реакціях за участю цієї сполуки у здорових та ракових клітинах людини. Для цього вчені виміряли концентрацію РНК-молекул і в тому, і в іншому типі клітин та порівняли їх між собою.
Виявилося, що визначити, як багато GD2 виробляє ракова клітина і чи діятимуть на неї антитіла, які можуть з'єднуватися з цією речовиною, можна за рівнем активності всього двох генів, ST8SIA1 і B4GALNT1. Подібний підхід та інші форми РНК-діагностики раку, як сподіваються вчені, не лише допоможуть лікарям рятувати більше життів їхніх пацієнтів, а й зроблять більш доступною медицину.
Почитати ще:
