Вчені з'ясували, чому люди та тварини потребують сна
Дата публікації: 20 січня 2022 р.
Переглядів: 803
Всі багатоклітинні живі істоти витрачають приблизно третину свого життя на сон через те, що в цей час клітини їх мозку проводять масштабні "ремонтні роботи" по лагодженню своєї власної ДНК. Це пояснює існування цієї дивної форми поведінки, пишуть вчені журналу Nature Communications.
"Цей процес можна порівняти з ямковим ремонтом на автострадах. Вибоїни та тріщини постійно з'являються на дорожньому полотні під час руху машин, особливо в час пік, проте лагодити їх раціональніше всього вночі, коли ремонтним роботам ніхто не заважає", - розповідає Ліор Аппельбаум (Lior Appelbaum) з університету Бар-Ілана у Рамат-Гані (Ізраїль).
Як сьогодні вважають науковці, мозок і гормональна система людини та решти всіх тварин постійно виробляє два типи сигналів – один з них змушує організм спати, а інший – не дає йому заснути. Коливання в силі цих сигналів, що породжуються добовими ритмами, змушують нас засипати вночі і прокидатися вранці, і порушення їх роботи можуть призводити до розвитку безсоння чи нарколепсії.
Останніми роками біологи знаходять дедалі більше слідів те, що ці сигнали впливають як бажання поспати, а й у роботу багатьох клітинних систем. Зокрема, порушення сну виявилися пов'язані з прискореним розвитком хвороби Альцгеймера, швидким старінням усіх клітин тіла та багатьма іншими серйозними проблемами зі здоров'ям.
Всі ці відкриття, як зазначають Аппельбаум та його колеги, не дають відповіді на головне питання – що саме відбувається у мозку та інших частинах організму під час сну. Частина вчених вважає, що в цей час тіло ушкоджує, а нервові клітини запам'ятовують або відкидають накопичену за день інформацію, проте ні ту, ні іншу теорію суворо ніхто не перевіряв.
Ізраїльські молекулярні біологи перевірили ці ідеї та розкрили реальну причину того, чому нашому мозку потрібен сон, звернувши увагу на одну незвичайну особливість нейронів – їхня тривала та підвищена активність веде до накопичення розривів та інших серйозних поломок у їх ДНК.
Це змусило вчених припустити, що мозок використовує час сну для прискореного лагодження подібних пошкоджень подвійної спіралі та інших процедур із "зачистки" клітин від пошкоджень. Вони перевірили, чи це так насправді, змінивши геном риб-зебр таким чином, що кінцеві ділянки їх хромосом почали світитися.
Якщо побачили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter!
Почитати ще:
