Вчені з'ясували роль зв'язку між спинним та головним мозком у наслідках інсульту
Нейрофізіологи з'ясували, що наслідки інсультів та ймовірність реабілітації пацієнта безпосередньо залежать від того, наскільки сильно порушені зв'язки між корою головного мозку та спинним мозком. Статтю з результатом роботи опублікував науковий журнал Stroke.
Інсульти та інші форми крововиливів у мозок стали однією з головних причин передчасної смерті людей у більшості розвинених країн світу поряд з інфарктами, серцевою недостатністю та раком. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), щорічно жертвами інсультів стають близько 15 млн. людей, з яких п'ять мільйонів гинуть, а ще п'ять стають інвалідами.
Ефективність відновлення рухів залежить від характеру порушень та від персональної програми відновлення, яку лікар складає після діагностики. Поразки нервової системи та, як наслідок, рухові порушення після інсульту дуже індивідуальні. Тому правильну програму реабілітації вибрати важко.
Російські та німецькі нейрофізіологи з'ясували, як можна спростити це завдання. Дослідники вивчали, як робота головного та спинного мозку змінюється при порушеннях у роботі рук у людей, які досить давно перенесли інсульт.
У дослідженні брали участь 35 пацієнтів молодого та середнього віку, які перенесли інсульт понад півроку тому. Їх поділили на три групи залежно від ступеня відновлення рухів у руці.
У ході дослідження вчені визначили структуру зв'язків між відділами їх мозку, а також простежили за їх роботою за допомогою транскраніальної магнітної стимуляції мозку (ТМС), стимулюючи роботу нервів у руках і відстежуючи відгук на цю активність у руховій корі мозку.
Заручившись підтримкою трьох дюжин добровольців, дослідники спробували з'ясувати, які характерні зміни у структурі та роботі їх мозку найбільш яскраво відбивали тяжкість перенесеного інсульту. Експеримент показав, що і та, й інша методика дозволяє найкраще класифікувати наслідки інсультів.
Дослідники зазначають, що системи ТМС простіші і дешевші, ніж магнітно-резонансні томографи. Завдяки цьому в майбутньому можна дуже оперативно підбирати правильний підхід для реабілітації пацієнта та максимального відновлення його рухливості.
Однак важливо врахувати, що при діагностиці з використанням ТМС необхідно вивчати викликані моторні відповіді відразу в декількох м'язах руки.
Почитати ще:
