Вчені вирахували, коли шахісти виходять на пік своїх здібностей
Вчені з'ясували, що більшість шахістів виходять на пік своїх інтелектуальних можливостей приблизно на четвертий десяток років життя. Для цього дослідники зіставили результати понад 24 тис. ігор, у яких брали участь найкращі гравці останніх півтора століття. Їхні висновки опублікував науковий журнал Proceedings of the National Academy of Sciences.
"Ми проаналізували понад 24 тис. ігор, в яких брали участь чемпіони світу з шахів починаючи з 1890 і закінчуючи 2014 роком. Вибірка включає ігри протягом усього їхнього життя. Ми стежили, як змінювалася частка оптимальних ходів, порівнюючи їх рішення з тим, що у такій ситуації зробив би комп'ютерний алгоритм”, – пишуть дослідники.
Історики вважають, що шахи з'явилися кілька тисячоліть тому в Індії. Однак свій сучасний образ ця гра набула лише наприкінці середньовіччя. Перші міжнародні чемпіонати з шахів почали проводитися ще пізніше, у середині ХІХ століття. З того часу вони постійно привертають увагу глядачів та експертів.
В останні роки шахи почали привертати увагу вчених, які досліджують, як змінюються інтелектуальні здібності людства та як шахи та інші захоплення, що стимулюють розумову діяльність, впливають на довголіття людей.
Зокрема, нещодавно вчені за допомогою нейромереж довели, що Магнус Карлсен та інші провідні шахісти сучасності грають сильніше, ніж "зірки" шахів початку минулого століття, а також з'ясували, що майстри цієї гри в середньому живуть на 7-8 років довше за інших людей.
Пік можливостей гросмейстера
У новому дослідженні вчені під керівництвом доцента Університету імені Еразма Роттердамського (Нідерланди) Дайніса Зегнерса спробували на прикладі шахів дослідити, як змінюються розумові здібності людини в міру старіння.
За словами вчених, шахи ідеально підходять для цієї ролі одразу з кількох причин. Зокрема, їхні правила не змінювалися вже кілька століть, всі записи про успіхи провідних шахістів зберігаються в багатьох базах даних, а сама гра одночасно потребує досвіду, гостроти мислення та пам'яті.
Автори дослідження проаналізували, як виступали усі чемпіони світу, а також їхні безпосередні конкуренти за всю сучасну історію існування шахів. Загалом вони проаналізували понад 1,6 млн індивідуальних ходів провідних гросмейстерів світу та порівняли їх з тим, як у такій ситуації вчинила б комп'ютерна програма.
Обчисливши типові частки оптимальних ходів для кожного шахіста, вчені простежили, як змінювався цей параметр із віком гравців, а також порівняли їх між собою, розбивши різні вікові групи. Додатково Зегнерс та його колеги підрахували, як змінювався цей показник для всіх топ-шахістів, які грали того чи іншого року.
Почитати ще:
