У ДНК знайшли ділянку, що впливає на схильність до суїцидів
Вивчивши геноми 44 тис. людей із суїцидальними нахилами, вчені визначили ділянку ДНК, деякі варіації якої збільшують схильність до самогубства. Результати дослідження опублікував науковий журнал Biological Psychiatry.
"Раніше цю ділянку сьомої хромосоми пов'язували з різними психічними відхиленнями, а також із порушеннями сну та зі схильністю до ризику та тютюнопаління. Це говорить про необхідність вивчити, як варіації в цій ділянці ДНК впливають на схильність до суїцидів за наявності та відсутності психічних захворювань", – розповів один із авторів дослідження, доцент Університету Вандербільта у Нешвіллі Дуглас Рудерфер.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку добровільно кінчають життя самогубством близько 700 тис. осіб, ще більше лише намагаються це зробити. Це одна з чотирьох провідних причин смерті серед молоді від 18 до 29 років, причому з початку 1970-х років частота самогубств швидко зростає по всьому світу.
Рудерфер та його колеги вирішили з'ясувати, чи впливають на схильність до суїциду генетичні фактори. Вони вивчили дані про будову геному близько 30 тис. жителів США та інших розвинених країн, які в недавньому минулому спробували накласти на себе руки, а також 520 тис. людей, які не відрізнялися подібною поведінкою.
Порівнявши набори з 7,5 млн. дрібних мутацій, які у ДНК учасників експерименту, вчені спробували виділити ті області геному, варіації у яких впливали схильність до самогубств. Виявилося, що така ділянка є на сьомій хромосомі людини. Відразу кілька сотень мутацій у цій ділянці ДНК сильно знижували або підвищували ймовірність скоєння спроби самогубства навіть з урахуванням того, як на цей ризик впливають усі відомі психічні та психологічні фактори.
Фахівці додатково перевіряли ще раз свій висновок, вивчивши, як часто невдалі варіації цієї ділянки зустрічалися в геномі 14 тис. американських ветеранів, які намагалися вчинити суїцид. Цей аналіз підтвердив, що мутації в цій галузі ДНК помітно впливали на схильність їх носіїв до самогубства.
Рудерфер та його колеги сподіваються, що при подальшому вивченні цієї ділянки генетики зможуть виділити конкретні гени та мутації в них, пов'язані з підвищеним ризиком самогубства. Це дасть вченим можливість розробити нові методи профілактики та боротьби із суїцидальними настроями, підсумували дослідники.
