Біолог оцінила ризик розвитку постковиду після зараження "омікроном"
Поява штаму "омікрон" не призвела до того, що коронавірус раптом перестав взаємодіяти з нервовою та кровоносною системами людини, зазначила в інтерв'ю радіо Sputnik доктор біологічних наук, професор Школи системної біології Університету Джорджа Мейсона (США) Анча Баранова. Люди, які перенесли COVID-19, найчастіше стикаються з порушеннями у роботі саме цих систем. Поки що немає фактів, які свідчать про те, що при "омікроні" наслідків захворювання буде менше, ніж за інших штамів, додала вона.
"Діагностувати постковидний синдром можна тільки через три місяці після перенесеного захворювання. Ці три місяці ще не пройшли, тому у багатьох складається невірне враження, що після "омікрона" постковидного синдрому немає. Середньопопуляційне зниження тяжкості COVID-19 пояснюється переважно тим, що частка вакцинованих дуже висока. З урахуванням цього фактора, зниження тяжкості захворювання при зараженні "омікроном" порівняно з "дельтою" – лише 20-25%", – сказала Анча Баранова.
За словами біолога, тривалість COVID-19 із появою омікрон-штаму не змінилася.
"Більшість хворих страждають п'ять-сім днів, більш тривалий перебіг – несприятлива ознака. Жінки більш схильні до розвитку постковидних реакцій. Це пояснюють тим, що жінки більш схильні до аутоімунних реакцій, ніж чоловіки. Взагалі, у постковидного стану кілька складових: аутоімуна, проблеми з коагуляцією, з нервовою системою, з роботою мозку та з чоловічою репродукцією", – пояснила Анча Баранова.
Краще заздалегідь подумати про можливі наслідки та запобігти розвитку постковидного синдрому, вважає вона.
Почитати ще:
