Щодня для нашої психіки схожа на безперервну стрічку інстаграма — на жаль, у ній є не лише позитивні, а й негативні враження. І більшості з нас не під силу відключитися від нав'язливого потоку, захистивши себе від негативних емоцій. Психіка - безрозмірний накопичувач пам'яті все, що пережито з раннього дитинства; того, що ми можемо не пам'ятати, але підсвідомо відчуваємо у деяких ситуаціях.
Людське сприйняття сьогодні існує в інформаційно-емоційному надлишку, що нагнітається середовищем, що швидко міняється, онлайн-можливостями і блогерами-інфлюєнсерами. У існуючій парадигмі час для себе – розкіш, а психіка – стомлений спринтер на низькому старті. Але оскільки ми чудово обізнані, яку користь для організму несуть здорове харчування та спорт, настав час визнати, що ментальне здоров'я теж потребує підтримки. А точніше, у паузі, перерві, тайм-ауті. Щоб відпочити, обміркувати та усвідомити. Перезавантажити.
Психічна перезавантаження неможлива без емоційного детоксу — очищення свідомості та оновлення енергії для продуктивної роботи розуму. Негативні почуття мають властивість накопичуватись, досягаючи критичної маси, а там недалеко до зриву чи внутрішнього вигоряння. На думку психологів, це відбувається головним чином через придушення страхів або травм, яких ви вирішили позбутися. Самовпевненість у тому, що ви викинули проблему з голови, не означає порятунку з гарантією - певні тригери, посилені свіжими емоціями, здатні перезапустити руйнівну дію травми.
Стрес посилює збіг несприятливих впливів: ненормований графік роботи, неприємності на особистому фронті, конфлікти з близькими, неможливість усамітнення. Організм гнучко реагує на стресові ситуації і може звикнути до постійного дискомфорту, і в якийсь момент ви не усвідомлюєте згубного впливу негативу, акумульованого в підсвідомості. Згодом неочевидна психологічна проблема перетвориться на фізичну, реально виражену в різних симптомах: безсонні, нервозності, головних болях, нетравленні шлунка, ослабленні імунітету, хронічній втомі, млявості.
Але навіть якщо не доводити до тривожних симптомів, психіці не зашкодить перезавантаження у профілактичних цілях. І взагалі коли, якщо не зараз? Сидячи вдома на карантині або вимушених канікулах, у вас багато часу, щоб не поспішаючи освоїти триступінчасту методику по бестселеру німецького психолога Лаури Рітталер «Емоційний детокс» (Emotional Detox). Чи готові? Приступимо.
1. РОЗБЕРІТЬСЯ З МИНУЛИМ
Психологи ділять минуле на два етапи: дитинство та наступний період – до сьогодні. Незважаючи на давність років, дитинство серйозно впливає на нашу поведінку. Почуття, тривоги та травми «внутрішньої дитини» надійно зберігаються в сейфах підсвідомості, хоча мозок вселяє протилежне — виключно із самозахисту. У зрілому віці неопрацьовані травми можуть проявитися у нераціональній поведінці чи емоційних сплесках. Втім, усе можна подолати — для когось у процесі психотерапії, а для інших — самостійно, за допомогою аналізу емоцій та свідомих зв'язків.
Інший спосіб змиритися з впливом минулого – застосувати його до сьогодення. Запитайте себе, чи траплялися у житті ситуації, які й сьогодні викликають у вас відчуття дискомфорту. Наприклад, сварка з кимось, незакінчена важлива справа чи провина, від думок про яку ви досі заливаєтеся фарбою сорому. Вирішити проблему допоможуть активні дії: зізнайтеся собі, що й досі страждаєте, і знайдіть спосіб змінити частину минулого, щоб повністю закрити гештальт.
2. ВІЗУАЛІЗУЙТЕ ПОЧУТТЯ
Завдяки соцмережам та месенджерам, ми майже звикли бути наодинці з собою. Завжди знайдеться мем, спокуса новин або медіа-маневр, що відволікає від власних думок. У той же час, внутрішній діалог дуже важливий для емоційного балансу, особливо в режимі стресу. Щоб відновити з собою контакт, практикуйтеся у візуалізації думок, записуючи (або замальовуючи) їх у щоденник або блокнот. Головний принцип: не лінуючись, щодня чи ситуативно.
