Мутації вірусу пристосували для прогнозу мишачої лихоманки
Біологи вигадали, як прогнозувати спалахи геморагічної лихоманкою з нирковим синдромом (ГЛПС, мишача лихоманка), аналізуючи мутації вірусу та зіставляючи їх із картою виявлених випадків. Про це розповів співробітник Казанського (Приволзького) федерального університету Альберт Різванов.
"По суті ми накладаємо дані про різні генетичні мутації вірусу, що викликає геморагічну лихоманку з нирковим синдромом у хворих мишей, на карту проживання людей, тобто звідки ці пацієнти надійшли. За наявності зв'язку між штамами, які є в дикій природі, та штамами, які виявлено у заражених людей, можна буде передбачати патогенність вірусних штамів, спалахи захворювання у конкретних регіонах та вчасно посилювати профілактику поширення вірусу", – розповів учений.
Як і інші збудники захворювань, вірус, який спричиняє мишачу лихоманку, може мутувати. Автори роботи вивчили механізм, у якому з'являються нові варіанти вірусу. Він змінювався внаслідок генетичної реассортації – перетасовування сегментів вірусного геному.
"Ці сегменти різні, вони мають різну біологічну активність, яка відповідає за інфекційність вірусу, його здатність передаватися від людини до людини, від тварин до людини і її небезпека для живих істот. У вірусу, що викликає мишачу лихоманку, на відміну від вірусу грипу, не вісім, а три сегменти. Але, як нам вдалося з'ясувати, вони також можуть перетасовуватись. Крім того, сегменти хантавірусів [збудників ГЛПС] можуть рекомбінувати, тобто обмінюватися лише частиною генетичної інформації всередині окремих вірусних сегментів", - пояснив Різванов.
Почитати ще:
