Зв'язок діабету першого типу та нестачі вітаміну D спростували
Вчені, що досліджували концентрацію вітаміну D в організмі європейців, не знайшли свідчень того, що його хронічний недолік сприяє діабету першого типу. Результати дослідження опублікував науковий журнал «PLOS Medicine».
"Однак ми не виключаємо, що можуть існувати слабкіші взаємозв'язки, які ми не змогли виявити", - додала Деспойна Манусакі, один із авторів дослідження, професор Монреальського університету (Канада).
Діабет першого типу – відносно рідкісна форма захворювання. Він виникає через масову загибель клітин підшлункової залози, які виробляють інсулін. Вони гинуть не власними силами, а через те, що їх постійно атакує імунна система, яка починає вважати ці клітини ворогами.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) щороку від діабету першого типу вмирають близько 150 тис. осіб. Усього від цієї хвороби страждає близько 30 млн осіб. Вчені поки що не створили засобів для лікування цієї форми діабету, через що життя діабетиків залежить тільки від регулярних ін'єкцій інсуліну та ліків, які пригнічують побічні ефекти.
Нещодавно медики виявили, що багато носіїв діабету першого типу страждають від хронічної нестачі вітаміну D. Вчені припустили, що людей, які схильні до розвитку цієї форми діабету, можна захистити за допомогою харчових добавок із великою кількістю цього вітаміну.
Манусаки та її колеги вирішили перевірити, чи існує насправді зв'язок між вітаміном D та діабетом. Вчені скористалися результатами масштабного генетичного дослідження, автори якого хотіли знайти варіації в генах, пов'язаних із постійно низьким рівнем вітаміну D в організмі.
У цьому проекті брало участь понад 440 тис. європейців, частина з яких страждала на діабет першого типу. Аналіз їх геномів дозволив виділити 69 точкових мутацій у ДНК, які так чи інакше впливали на рівень вітаміну D в організмі.
Вивчивши, як часто вони зустрічалися в геномах носіїв діабету першого типу, медики не знайшли жодних свідчень того, що подібні варіації генів суттєво впливали на ймовірність розвитку цього захворювання.
