Вчені відкрили білок, який може замінити зарядку
Досліди на мишах і мушках-дрозофілах допомогли біологам довести, що білок сестрин, що накопичується в м'язах після інтенсивних вправ, сам по собі підвищує їхню витривалість і без занять спортом. Про це пише прес-служба університету штату Мічиган із посиланням на дослідження у журналі Nature Communications.
Молекулярні біологи вже багато років вивчають те, як організм людини спалює калорії при регулярних заняттях спортом і під час інших фізичних навантажень. Зокрема, дослідників цікавлять ті гени та білки, які змушують тіло використовувати як "паливо" для м'язів після того, як запаси цього цукру виснажуються, не глюкозу, а жири.
Речовини, які керують роботою цих ділянок ДНК та пептидів, можуть стати одними з найефективніших ліків від ожиріння та діабету. Наприклад, три роки тому біологи з'ясували, що примусове включення одного з таких генів, PPAR-дельта, перетворило мишей на справжніх атлетів-бігунів - вони ніколи не товстіли і були здатні бігати на надзвичайно великі відстані. Білок CT1 у свою чергу змушує серцевий м'яз зміцнюватись і покращувати свою роботу, як це зазвичай відбувається після довгих фізичних вправ.
Професор університету Мічігану Чжун-Хі Лі та його колеги відкрили ще один подібний білок, спостерігаючи за життям мушок-дрозофіл. Вони змушували комах максимально довго рухатися своєрідною "біговою доріжкою". Цей пристрій є пробіркою з похилою поверхнею, які періодично струшував спеціальний робот.
Бігова доріжка для мухи
Дрозофіли, як і багато інших комах, інстинктивно намагаються піднятися по стінках такої судини. Однак у цьому випадку через постійні струшування вони не могли зробити цього. В результаті комахи нескінченно підіймалися по стінках пробірки - доти, доки у них не вичерпувалися сили або автори відкриття не зупиняли експеримент.
У минулому, як зазначає Лі, вчені вже зауважували, що подібна "зарядка" призводила до того, що клітини м'язів дрозофіл починали виробляти велику кількість так званих сестринів. Ці білки пригнічують запалення та змушують клітини активніше переробляти різне "сміття" всередині них, а також роблять їх більш чутливими до дії інсуліну.
Лі та його колеги припустили, що ця речовина може відповідати і за зміцнення та зростання м'язів після тривалих вправ. Вони перевірили, чи це так насправді, виростивши кілька сотень мушок, чий геном містив мутації, які заважають сестрину вироблятися або ж змушують м'язи комах постійно виробляти його.
Почитати ще:
