Захоплення дієтами може говорити про порушення психіки
Дієтолог пояснила, чим можуть бути небезпечні дієти та культ худорлявості.
В одному кроці від анорексії
Дієтолог Маріят Мухіна стверджує, що непереборне бажання стати стрункішим, тоншим і скоротити порції їжі до мінімуму свідчать не лише про розлад харчової поведінки, а й про можливі психічні проблеми.
Дуже часто прагнення жінок (саме їм найчастіше не подобається своє тіло) довести свою фігуру до досконалості, приводить їх до вирішення менше або є тільки певний набір продуктів. Такі жорсткі обмеження в більшості випадків дійсно призводять до різкої втрати ваги. Але супутніми симптомами стають бліда шкіра, млявість, занепад сил, а також погіршення самопочуття загалом.
– Більше того, невдоволення своїм тілом та надмірне захоплення дієтами може призвести до анорексії, – каже Мухіна.
Що таке анорексія та чому вона небезпечна?
Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, анорексія, як і деякі інші порушення харчової поведінки, є психічним розладом. І лікувати її часто також важко, як тяжкі хронічні захворювання нирок, печінки чи інших органів. Тому дуже важливо вчасно розпізнати небезпечні симптоми у близької людини.
– Перша ознака анорексії – психоемоційні симптоми: почуття провини, невдоволення собою та своїм тілом. Людина багато говорить про свою фігуру, що вона товста або погладшала, що треба терміново схуднути. Ми і так виховуємось на почутті сорому та провини, а коли людина починає відчувати це почуття ще й після їжі, це дуже погано. Це веде до соматизації процесу, коли психічні порушення виявляються у вигляді фізичних, соматичних симптомів, – зазначає дієтолог.
Побачити анорексію, що наближається, можна і за зовнішніми ознаками: стан волосся, шкіри і нігтів сильно погіршується. Вони втрачають здоровий блиск та колір.
Чому, перебуваючи на дієті, важливо здавати аналіз крові?
Визначити погіршення стану людини, що сидить на твердій дієті, можна і за результатами аналізу крові.
– У людини може впасти рівень заліза та секретину. Крім цього, можуть затягуватися процеси загоєння тканин, – каже Мухіна.
Щоб не допустити затягування хвороби та переходу небезпечної риси, після якої вашому близькому може знадобитися допомога вже не дієтолога, а психіатра, слід за перших ознак харчової поведінки відвести його до дієтолога, а також до психолога. Можливо, справжньою причиною обмеження себе є не невдоволення зайвою вагою, а неприйняття себе.
Почитати ще:
