Вачі розповіли про користь сміху у боротьбі зі стресом
Якщо в організмі відбуваються стресові реакції та гормонів стресу занадто багато, від цього сильно погіршується самопочуття і можуть бути наслідки – від випадання волосся до розладів ШКТ. Допомогти тут можуть гормони радості та сміх.
Насамперед фахівець розповів, як саме відбувається процес сміху. Сам процес можна розділити на дві стадії – посмішка та сміх. Щоб на обличчі з'явилася посмішка, потрібна злагоджена робота 10-17 м'язів. Коли людина починає сміятися, починають роботу м'язи горла, шиї, міжреберні м'язи, діафрагма, мускулатура спини.
Крім того, під час сміху розширюються зіниці, скорочуються слізні залози, активно працюють легені.
Саванович зазначив, що стресові гормони (кортизол, адреналін та норадреналін) виробляються у надниркових залозах. Через ці гормони людина не може припинити стрес за своїм бажанням, оскільки фізіологічні процеси не піддаються свідомому регулюванню.
«Але й зі сміхом справа багато в чому така, з тією лише різницею, що засміятися ми можемо з власної волі. Гормони-нейромедіатори починають працювати, коли з'являється джерело сміху (наприклад, анекдот або кумедне відео з котиками). Дія цих гормонів викликає позитивні емоції – радість, задоволення, веселощі», – розповів експерт.
Цими гормонами є дофамін та серотонін. Дофамін, як і гормони стресу, виробляється у надниркових залозах. Він створює приємні відчуття від рухової активності, тому заняття спортом чи навіть проста прогулянка можуть помітно покращити настрій (не кажучи вже про користь здоров'ю).
Крім того, дофамін формує відчуття радості, коли ми дізнаємося про щось нове, і таким чином відіграє найважливішу роль у навчанні та розвитку. Зрештою, дофамін викликає почуття задоволеності від роботи.
Серотонін приносить позитивні емоції та зменшує чутливість до негативних.
Крім емоційної радості, сміх також приносить фізичну користь. Це пояснюється тим, як у процесі сміху задіяні легені та м'язи.
«Коли ми сміємося, то змушуємо активно працювати м'язи черевного преса, діафрагми та шлунка. Це, по-перше, покращує перистальтику кишечника, що дуже корисно, оскільки сильний стрес нерідко призводить до закрепів через компульсивне переїдання — коли людина буквально заїдає на сполох усім, що підвернеться під руку. По-друге, сміх прискорює оновлення запасів кисню у клітинах, а кисень — те, що їм потрібно правильного функціонування. Це тому, що ми дуже глибоко і сильно дихаємо при сміху. Це допомагає розправити бронхи та легені, звільняє дихальні шляхи», — пояснив Саванович.
Активне насичення клітин киснем також покращує роботу серця та судин, а це теж важливо, оскільки при тривалому стресі страждає на серцево-судинну систему, аж до підвищеного ризику інфарктів та інсультів.
