До діабету доведе. Загадковий вірус, який заражає майже всіх

Герпесвірусна інфекція підвищує ризик розвитку діабету. Про це свідчать результати проведеного у Німеччині когортного дослідження. Нещодавно виходили матеріали про зв'язок герпесу з розсіяним склерозом, а ще раніше – з ВІЛ, раком, гепатитом та іншими небезпечними захворюваннями. Про незвичайні особливості поширеного патогену – у матеріалі РІА Новини.

Небезпечна "застуда"

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 95 відсотків дорослого населення світу є носіями принаймні одного з вірусів герпесу. Різновидів у нього безліч, проте людей вражають лише вісім із них. Найчастіше це вірус простого герпесу першого або другого типу (відповідно ВПГ-1 і ВПГ-2), вірус Епштейна - Барр (ВЕБ, герпесвірус людини четвертого типу) або цитомегаловірус.

Зазвичай інфекція протікає безсимптомно і носій про неї навіть не підозрює. Але переохолодження або зниження імунного захисту може призвести до появи на шкірі, слизовій оболонці губ та статевих органів характерних пухирцевих висипань, які в народі називають застудою.

Однак захворювання не так нешкідливе, як здається. При частих загостреннях вірус руйнівно впливає імунну і нервову системи, викликає синдром підвищеної втоми. У тяжких випадках вражає внутрішні органи, призводить до різних ускладнень та таких хвороб, як інфекційний мононуклеоз, вітряна віспа, гепатит, лімфома Беркітта. І цим перелік небезпечних наслідків не обмежується.

Тригер діабету

Дослідження, яке провели німецькі вчені, показало, що два поширені віруси герпесу — ВПГ-2 та цитомегаловірус — сприяють порушенню метаболізму глюкози та підвищують ризик розвитку діабету другого типу. ВПГ-2 вважається генітальним герпесом, а цитомегаловірус вражає щитовидну, підшлункову та статеві залози. З ним нерідко пов'язані панкреатит та гепатит вірусної природи.

Цукровий діабет другого типу — одне з найпоширеніших захворювань обміну речовин: на нього страждає приблизно кожна десята людина у світі. При першому типі бета-клітини підшлункової залози не здатні виробляти інсулін у належній кількості, при другому він ефективно виробляється, проте не засвоюється організмом.

Зв'язок між діабетом та деякими вірусними захворюваннями помітили давно. Але досі вважали, що віруси грають роль лише у розвитку діабету першого типу, оскільки безпосередньо вражають бета-клітини, а другого типу важливіше генетична схильність, порушення структури харчування і несприятливі екологічні чинники. Супутні інфекції при цьому пов'язували із зниженням імунного захисту.

Щоб розібратися в причинах і наслідках, вчені під керівництвом Тіма Вельфле з Університету Людвіга-Максиміліана та Асоціації імені Гельмгольця в Мюнхені шість із половиною років спостерігали групу з 1257 здорових людей з одним чи кількома факторами ризику розвитку діабету. Середній вік учасників на початку дослідження становив 54 роки. У ході спостереження їх періодично тестували на наявність вірусів герпесу, толерантність до глюкози та показник глікованого гемоглобіну, який відображає рівень цукру в крові за попередні три місяці.