Виправити у дитинстві. Від яких головних шкідливих звичок треба відучувати дитину
Фахівці зазначають, що у дітей є низка шкідливих звичок, які не тільки дратують дорослих, а й можуть завдати певної шкоди здоров'ю самої дитини. Серед головних називають звичку гризти нігті, колупати в носі та інші. При цьому експерти вважають, що дітей слід відучувати від них одразу. Однак як цього досягти, знають не всі батьки.
Коли ми бачимо, що наша дитина робить щось не так, перша реакція батьків, як правило, це звинувачення, прагнення покарати дитину, критика. Але найчастіше це не призводить до бажаного результату, навпаки, дитина починає все більше нервувати, переживати і шкідливі звички нікуди не йдуть», — розповідає психолог Олександра Гарбер-Черкасова .
Тому, зазначає фахівець, так важливо розібратися, у чому першорядна причина цих звичок, та працювати саме з нею. Головне, не треба звинувачувати дитину в тому, що вона робить. Багато звичок, каже психолог, можуть свідчити про різні проблеми:
- переживання;
- неврозах, які провокує хвора атмосфера в будинку;
- надмірно суворе ставлення до дитини;
- сварки у сім'ї;
- стиль спілкування батьків.
Дітям дуже часто не вистачає тепла та уваги, любові батьків, тож у них і розвиваються негативні звички.
У майбутньому вони трансформуються на «дорослі» шкідливі звички, каже Олександра Гарбер-Черкасова. Наприклад, куріння, вживання алкоголю чи заборонених препаратів, переїдання. «Будь-який психолог підтвердить, що захоплення різними шкідливими речовинами — наслідок підвищеного занепокоєння та нестачі кохання у дитинстві. Тому так важливо від початку з увагою і турботою ставитися до своєї дитини і дивитися глибше, з чим пов'язана та чи інша погана звичка», — пояснює фахівець.
З якими навичками варто боротися?
Найпоширеніша зі шкідливих — це звичка гризти нігті, каже психолог. Вона з'являється приблизно з трьох-чотирьох років. «Це прояв внутрішньої напруги, занепокоєння, нервозності, наслідок того, що дитина боїться чогось. Як із нею боротися? Насамперед, ще раз повторю, не лаяти дитину і не критикувати, а спробувати замінити ці дії на інші, корисніші. Наприклад, скласти пазл, дати дитині м'ячик, зайнятися рукоділлям або малюванням», — радить психолог Гарбер-Черкасова.
Смоктання пальця або колупання в носі, жування ручок і олівців - ще одна поширена звичка. «Смокання пальця формується ще в утробі матері, але у багатьох дітей така звичка залишається до трьох-чотирьох років. В принципі, це природно, проблемою стає якщо дитина не перестає смоктати палець вже в пізнішому віці. Найгірше, що може зробити батько, — бити по руках і карати за це дитину. Слід просто зайняти руки малюка чимось цікавим та корисним», — зазначає фахівець.
Килимання в носі, смоктання пальця і жування ручок/олівців, це знову-таки спосіб зняти напругу і розслабитися, попереджає Олександра Гарбер-Черкасова. Часто дитина робить це під час виконання якихось розумових завдань, у школі чи дитячому садку. «Дітей часто прийнято лаяти, карати за погані оцінки, помилки та недоліки, адже це формує страх невдачі, велику напругу, нервозність у малюка. Потрібно працювати для того, щоб зняти напругу у дитини, пояснити, що, якщо вона навіть у чомусь помилиться, це нормально, це не страшно», — каже фахівець.
Почитати ще:
