Як відучити дитину від пустушки: без сліз, без істерик, без клопоту
Як відучити дитину від пустушки — питання, яке цілком можна було б переформулювати в «Як відібрати у дитини улюблену іграшку?». Однак деякі сучасні педіатри вважають, що й відучувати від соски особливо не варто — коли вона малюку набридне, він її сам і покине. Чи це так насправді?
На місяць, у півроку і навіть на рік малюк з пустушкою виглядає зворушливо і природно. А що ви відчуваєте, коли бачите, наприклад, милу трирічну дівчинку — у туфельках на каблучках і при цьому із соскою у роті? Погодьтеся, перше що спадає на думку — може, дівчинка не здорова? Куди бачать її батьки?
Як і коли відучувати дитину від пустушки. І чи треба взагалі?
Маленькі дітлахи — новонароджені та старші дітки — дуже індивідуально ставляться до пустушок. Одні звикають до них миттєво, інші не беруть у жодну — плюються і буквально ніс повертають. Одні без соски жити не можуть, іншим вона потрібна лише на випадок крайньої істерики чи безсоння. Відучити одних дітей від пустушки варто батькам чималих нервів, тоді як інші абсолютно спокійно і непомітно переживають втрату улюбленого гаджета.
Перше, що мають усвідомити батьки щодо використання пустушок: не існує жодних стандартів, норм і термінів, які регламентували і вказували б, коли саме вам слід давати дитині соску, а коли рішуче її відбирати.
Багато сучасних педіатрів вважають, що негативне ставлення батьків, чиї дітки пережили вже піврічний рубіж, до пустушок перебільшено.
Науково доведено, що пустушки жодним чином не впливають на прикус малюка, не уповільнюють розвиток його нервової системи та не заважають травленню. Теоретично дитина може смоктати пустушку хоч до вступу до ВНЗ — з медичної точки зору в цьому немає жодної шкоди.
Тому, коли мами та тата звертаються з питанням, як відучити дитину від пустушки, до педіатрів, ті зазвичай справедливо ухиляються від відповіді: мовляв, коли самі вважаєте за потрібне, тоді й відучуйте.
Проти інстинктів не попреш
Повторимося: коли саме настав час відучувати дитину від пустушки, це суто особиста справа вашої родини. Але є вік, раніше за який цього робити в принципі не варто — раніше 1 року. Справа в тому, що у новонароджених і діток до року сильно розвинений смоктальний рефлекс - по суті, якщо ви не дасте їм соску, вони смоктатимуть власний палець або цілодобово «висіти» на ваших грудях. У віці до року пустушка більш ніж доречна - дітлахи з соскою в роті швидко заспокоюються, легше і міцніше засинають, менш примхливі і т.п. І все це саме тому, що за допомогою пустушки вони активно дотримуються своїх інстинктів…
Єдиний важливий нюанс — пустушку не слід пропонувати новонародженим дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні.
Справа в тому, що саме смоктальний рефлекс і, відповідно, часте прикладання малюка до грудей, і є найпотужнішим стимулятором у процесі налагодження та становлення лактації. І тільки коли мама розуміє нарешті, що молоко у неї виробляється в адекватній кількості, дитині її вистачає і жодних проблем із грудним вигодовуванням у неї немає, вона може з легким серцем заповнити задовольнити смоктальний рефлекс свого немовляти за допомогою пустушки.
Як привчити дитину від соски.
Якщо ви непохитні у вирішенні питання, як відучити дитину від пустушки, то швидше за все ви зіткнетеся з проблемою засинання - малюк капризуватиме і відмовлятиметься спати без соски. Тут жодних рецептів немає, крім одного – фізична втома для малюка, і заряд терпіння – для вас.
Щоб повністю придушити в малюку звичку засипати із соскою, достатньо 3-5 днів. Але за цей час ви повинні проводити з дитиною максимально активно день, і особливо вечір, погуляти перед сном, викуповувати його у великій ванні та прохолодній воді близько півгодини, потім ситно погодувати та укласти спати. Іншими словами, організм малюка повинен витратити достатню кількість енергії, щоб бути готовим заснути, незважаючи на зовнішні обставини.
І так кілька днів поспіль. Протягом яких звичка засипати, прицмокуючи пустушку, повністю зникне.
Віддати у добрі руки!
Судячи з численних відгуків молодих батьків на нашому форумі, один із найефективніших способів як відучити дитину від пустушки (а по суті — від улюбленої «іграшки») — це запропонувати дитині комусь її подарувати. Найкраще працює «сценарій» із молодшими братиком чи сестричкою; з іншими знайомими малюками; а якщо в колі друзів-знайомих карапузів не спостерігається, тоді пустушку можна подарувати білці з білченятами в парку або кішці з кошенятами, вороні з воронятами тощо. - фантазуйте, скільки душі завгодно!
Щось на кшталт цього: «Ти вже он який у мене великий, а в тітки Наташі донечка зовсім маленька, у неї соски немає, ось вона і плаче весь час, від горя ... давай подаруємо їй твою пустушку - нехай радіє, згоден?»
Як не дивно, але діти зазвичай не тільки охоче погоджуються на подібну «благодійність», але й роблять це з великим задоволенням… І дуже може бути, що це найбезболісніший і найлюдяніший підхід до того, як відучити дитину від пустушки, не доставляючи йому при цьому жодного стресу.
Однак, дуже важливий момент: якщо ваша дитина проти акту дарування — у жодному разі не забирайте у неї пустушку силою, не давіть морально, не називайте її жадібною і т.п. Дуже важливо, щоб ваша зрежисована «вистава» по навчанню малюка від соски не перетворилася для нього на справжню трагедію та драму. Будь-яких негативних емоцій слід уникати! Якщо дитина категорично проти розлучатися з соскою — отже, просто ще не настав час. Просто наберіться терпіння.
До речі, є ще кілька «не»-застережень, пов'язаних з відученням дитини від соски.
Як правильно відучувати дитину від пустушки: основні «не»
-
Не гнівайтесь і не лайте малюка за те, що він все ще смокче соску. Крихітка навряд чи усвідомлено зрозуміє причину ваших криків і роздратування, але натомість буде сильно наляканий. Пам'ятайте, що діти багато в чому копіюють нашу власну поведінку і реакції: якщо ви щоразу влаштовуєте крик і істерику побачивши соски, те саме робитиме і ваша дитина. Але якщо ви будете добрі, ніжні, спокійні і терплячі, то й дитина менш емоційно переживатиме розлучення з улюбленою пустушкою.
-
Не варто мазати пустушку різними неприємними на смак складами , на кшталт гірчиці, левоміцитинової мазі та іншими гіркими зіллями. Крім того, що ви свідомо доставляєте своїй рідній дитині неприємні переживання та образу, ви можете виробити у нього стійку боязнь: адже в перший рік-півтора життя малюки дуже активно пізнають світ саме «на - вони тягнуть у рот все, що трапляється їм на шляху . І ось уявіть: одна зі звичних йому речей, яку він раніше без побоювання брав у рот, раптом стала нестерпно гіркою — подібний стрес може викликати у дитини певний страх і перед іншими знайомими йому з пелюшок речами.
-
Не лякайте і не лякайте дитину «жахами» про те, що з нею може статися якась негативна подія, якщо вона продовжуватиме смоктати пустушку. Начебто «Прийде вночі Бабайка і потягне тебе в темний ліс!»… Ви знову ж таки навмисно піддаєте малюка стресу, а цього робити виразно не варто, якщо ви прагнете не тільки відучити дитину від пустушки, але при цьому і зберегти її емоційну рівновагу.
-
Не соромте малюка.
Особливо порівнюючи з іншими дітьми. Ти тільки подивися! Сусідський Митя вже давно без соски ходить, а ти як маленький, так? Ось Митя вже скоро в школу піде, а ти так і залишишся — сидітимеш вдома і смоктати пустушку ... ». Якими б педагогічними експериментами ви не захоплювалися, одне має залишатися незмінним — ви повинні бути для дитини джерелом позитивних емоцій, вона має відчувати у вас найнадійнішу опору та підтримку. Тому, перш ніж намагатися засоромити малюка з приводу пустушки, спробуйте трюк «Давай подаруємо її кішці з кошенятами».
Чи не змінюйте тактики. Навіть якщо у вас все пішло не так, і дитина влаштовує вам істерику за істерикою з приводу «втрати» їм соски-пустушки, будьте рішучими та наполегливими (але не злиться!). Якщо вже забрали соску - не надумайте віддати назад, зламавшись під дитячими криками. Таким чином ви ясно дасте зрозуміти своєму малюкові, що одна-дві дзвінкі істерики здатні «розщедрити» вас на будь-що… Не піддавайтеся!
Почитати ще:
