Чому тривожність і стрес заразні та як себе захистити
Ви напевно знайомі з головною каверзою соціальних мереж: переглядаючи стрічку, ми раптом всерйоз засмучуємося через те, що нас зовсім не стосується. Коли бачимо людей (особливо якщо їх знаємо), пригнічених чимось, мимоволі починаємо відчувати подібні емоції. Що ще цікавіше, перш ніж ми усвідомлюємо зміну настрою, нас так і тягне перепостити те, що, мабуть, не хвилювало б, якби ми не побачили, що це хвилює когось іншого. Саме так стресовий токсин продовжує свій онлайн-шлях до іншої сприйнятливої персони.
Те саме відбувається офлайн, навіть у більшому масштабі. Зізнайтеся, ви, як губка, вбираєте стрес подруги і навпаки? Швидше за все, тому, що чесно і в подробицях розповідаєте один одному все, що хвилює, але іноді можете без слів упіймати ті самі «промені біди». Що ж це, проста людська емпатія чи ми справді заражаємось чужою тривогою?
ЯК МИ ділимося горем і радістю
Емоційна заразність - багаторазово доведений психологічний феномен. Як пояснює Елейн Хетфілд, соціальний психолог з Гавайського університету та піонер у галузі науки про взаємини, «причина впливу індивіда на оточуючих у тому, що ми схильні імітувати тих, з ким взаємодіємо, синхронізуючи рухи з мімікою, голосом, позами, жестами та загальною поведінкою співрозмовника».
Чужі емоції легко запозичити, тому що ми постійно контактуємо з людьми навколо. У разі позитивного впливу це на краще (доведено, що коли ви спілкуєтеся з тим, хто щасливий, ваш особистий рівень позитиву збільшується на 25%), але набагато частіше ми переймаємо почуття, яких не хочемо. «Так, ми заражаємося сміхом і щастям, але набагато сприйнятливіші до смутку, гніву і страху», — стверджує Хетфілд.
ЩО І ЧОМУ ПОРТИТЬ НАМ НАСТРІЙ
Вчені вважають, що наша сприйнятливість до чужих бід є еволюційні причини, створені задля наш захист. Підхопивши чужий стрес сьогодні, ви спокійніше перенесете аналогічну ситуацію у майбутньому. Але, як ми знаємо, вчитися на чужих помилках та досвіді, м'яко кажучи, непродуктивно. Навряд чи ваша подруга усвідомлює користь того, що відбувається, засмучуючись через те, чого могла б ніколи не випробувати, і навпаки. І, звичайно, вбирати чужі тривоги зовсім безглуздо у контексті соцмереж. Що ж, резюмує доктор Стерлі. — Мабуть, це частина того, що визначає людей як соціальних істот: на краще чи гірше ми вміємо співчувати».
ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД ЧУЖОГО СТРЕСУ
Клінічний психолог та гіпнотерапевт Ольга Голосова рекомендує три стратегії, які допоможуть сприйнятливим натурам при емоційній атаці з боку:
Відверніться
Намагайтеся уникати спілкування з рознощиком тривоги. Емоційна заразність дуже залежить від уваги, що приділяється, і правда в тому, що нас так і тягне до людей з поганим настроєм — як правило, з бажання допомогти. Довіртеся інтуїції, вона підкаже, коли варто підставити плече, а коли краще поберегтись.
Застосуйте контратаку
Пам'ятайте, що у списку найзаразніших емоцій — спокій і безтурботність. У відповідь на негативну сповідь намагайтеся зберігати спокійний тон і тепло посміхатися - так ви збережете свій настрій і, можливо, стабілізуєте співрозмовника.
Просто поговори
Спробуйте сказати «токсичній» людині, що її песимістичний погляд на світ відгукується крахом у вашій душі. Найчастіше ті, хто досягає успіху в негативному впливі на навколишнє середовище, про це і не здогадуються, і тому розмова віч-на-віч — найнезручніший, але найефективніший курс дій.
