Який гормон відповідає за відновлення м'язів?

Фізична активність призводить до колосальних змін у роботі організму. Зокрема під вплив підпадає і ендокринна система. Вплив фізичних навантажень на гормони досить важливий. 

Основними гормонами, на вироблення яких впливають фізичні навантаження, є андрогени, естрогени, соматотропін, ендорфіни, інсулін, тироксин, адреналін, глюкагон.

Читайте також: Для чого потрібний жіночий силовий фітнес

Ці біологічно активні сполуки, своєю чергою, значно впливають на всі внутрішні процеси, що регулюють життєдіяльність людського організму.

андрогени

Найголовніший андроген – тестостерон, що активно підвищується при фізичних навантаженнях. Хоч він і відноситься до категорії чоловічих гормонів, продукується і в жіночому організмі.

Він регулює:

• метаболізм;
• зниження рівня ліпідів;
• емоції;
• підтримує витривалість, обсяги та стан м'язових волокон.

Саме тестостерон разом із соматотропіном стає активатором гіпертрофії м'язів (тобто їх збільшення).

Щоб посилити вироблення цього гормону, потрібно не максимальне навантаження, а локальне. Тобто гранична напруга має припадати на великі м'язи. Близько 85% вправ повинні виконуватися лише один-два підходи, а одна і та ж вправа повторюватися не частіше, ніж один раз на дві доби.

Висновок: підвищення тестостеронових концентрацій потрібні інтенсивні, але короткочасні анаеробні навантаження. Тривалість одного тренування – не більше 45 хв.

Фізичні навантаження показують більш високу ефективність у ранкові години. Це зумовлюється тим, що в період з 7 до 11 ранку працездатність більшості ендокринних залоз знаходиться на піку.

Естроген

Серед жіночих гормонів найважливішим є 17-бета-естрадіол.

Він реалізує такі процеси в організмі:

• сприяє розпаду жирів у процесі їхньої переробки на енергетичне «паливо»;
• покращує емоційний стан;
• підвищує інтенсивність процесів основного метаболізму;
• підвищує сексуальний потяг і уможливлює отримання задоволення від сексу.

У ході клінічних досліджень було встановлено, що значення жіночих статевих гормонів значно зростають після тренувань на витривалість і через 40 хвилин, особливо при вправах з додатковим помірним обтяженням.

При цьому високі концентрації цих біологічно активних речовин у жінок залишаються підвищеними протягом чотирьох годин після завершення тренування.

соматотропін

Соматотропін є гіпофізарним гормоном і вважається одним з основних у бодібілдингу поряд із тестостероном.

Гормон зростання реалізує такі функції:

• прискорює метаболічні та ліпідні процеси;
• сприяє зміцненню кісткових тканин;
• покращує стан суглобів;
• посилює сухожилля;
• підвищує якість хрящових тканин;
• зміцнює зв'язки;
• знижує витрати вуглеводів у ході фізичних навантажень.

Остання обставина сприяє більшим витратам жирів та підтримці глюкози на стабільній відмітці, що дозволяє тренуванням бути більш ефективними та тривалими.

Читайте також: Як тренажерний зал впливає жіночий організм?

Оптимальна тривалість спортивного навантаження становить 45 хв, надалі ефективність та результативність тренування падає.

Підвищення концентрацій соматотропіну призводить до:

• посилення енергообміну;
• посилення уваги;
• сексуальному потягу;
• підвищення витривалості.

Довгострокові ефекти:

• омолодження шкірних покривів;
• зміцнення структури волосяного стрижня;
• збільшення анаеробної продуктивності;
• підвищення силової складової;
• зниження обсягів вісцеральних жирів;
• ущільнення та підвищення міцності кісток.

Найкращим варіантом для підвищення соматотропіну виступає виснажливе тренування анаеробного характеру (спринтерський біг або силове навантаження). Стратегія тренування подібна до тієї, яка потрібна для підвищення тестостеронового синтезу, але тривалість її не повинна перевищувати 30 хв. Ця порада є актуальною і по відношенню до аеробних навантажень з анаеробними елементами.

Тироксин

Головна функція тироксину - активація метаболізму, обміну речовин, збільшення частоти серцево-судинних скорочень та настрій.

У ході фізичної активності вироблення тироксину посилюється на 30%, а підвищені концентрації гормону залишаються в кров'яному руслі протягом п'яти годин після тренування.

Максимальних значень цієї біологічно активної сполуки можна досягти шляхом виснажливих навантажень.

Адреналін

Адреналін, який є медіатором симпатичної вегетативної нервової системи, продукується наднирниковою корою.

Регулює:

• збільшує частоту та силу серцевих скорочень;
• перерозподіляє кровотік в структури організму, що найбільш активно працюють;
• збільшує показники кров'яного тиску.

Гормон також підвищує інтенсивність глікогенового розпаду в печінкових структурах та м'язових волокнах та посилює витрату ліпідних запасів.

Крім того, адреналін призводить до вибіркового розширення ділянок судинного русла та підвищує кровозабезпечення скелетної мускулатури та печінки.

Для посилення адреналінового викиду слід вибирати високоінтенсивне тренування.

інсулін

Інсулін продукується підшлунковою залозою та відповідає за зниження концентрацій глюкози в крові, бере участь в обмінних процесах жирних кислот та допомагає амінокислотам надходити до м'язових волокон.

Фізична активність сприяє контролю концентрацій цукру в кров'яному руслі - 10 хвилин тренування призводять до зниження концентрацій інсуліну. І, чим триваліше тренування, тим нижча його концентрація. При цьому глюкоза також не накопичується – спостерігається її падіння, що спричиняє сильний голод.

Силові навантаження збільшують чутливість клітин до інсуліну, а отже, знижує його рівень.

Ендорфіни

Ендорфіни виробляються під час фізичних навантажень придушення больових відчуттів.

Фізіологічні дії:

• придушення почуття голоду;
• провокація відчуття ейфорії;
• купірування страху;
• зниження тривожності;
• нівелювання емоційного перенапруги.

Спортивні тренування впливають на процес вироблення ендорфінів після закінчення 30 хв. З початку активності концентрації ендорфінів зростає вп'ятеро.

Вказати точну тривалість тренування, що підвищує синтез ендорфінів, не можна, оскільки багато визначає індивідуальні особливості людини, проте виявлено, що ендорфіни більшою мірою підвищуються при вправах на витривалість.

глюкагон

Глюкагон, на відміну інсуліну, збільшує вміст глюкози в крові.

Читайте також: Силові тренування для жінок

Фізіологічне призначення:

• підвищення глюкози крові для заповнення енерговитрат м'язами;
• переробка та перебудова різних речовин у енергетичні субстрати.

В основному, вироблення описуваного гормону стає більш інтенсивним через 30 хв після старту фізичної активності, по ходу зниження концентрацій глюкози в кров'яному руслі.