Досить сіпатися! Як ботокс лікує гіперкінези
Препарати ботулотоксину, ботоксу, борються не тільки зі зморшками. Головне застосування вони виявили в неврології, де з їх допомогою лікують різні патології нервової системи. Зокрема, гіперкінези, наприклад, тики.
Гіперкінези - це мимовільні зайві рухи, які можуть виникати як на обличчі, так і в інших частинах тіла. На відміну від звичайних функціональних рухів, що здійснюються нами за власним бажанням, ці посмикування виробляються без нашої волі і непідвладні контролю, тому суттєво ускладнюють життя.
Один розлад
Причина гіперкінезів – надмірні скорочення того чи іншого м'яза. Найпомітніше посмикування лицьових м'язів.
Існує понад десяток різновидів таких порушень. Найвідоміші з них – тики. Це відносно короткі, уривчасті рухи різних частин тіла. Тики бувають не тільки моторними, а й вокальними, тобто певними звуками, що супроводжуються, контролювати які пацієнт теж не може. Вони бувають повторюваними та стереотипними. Клонічні тики зазвичай починаються різко і так само швидко проходять, а ось дистонічні - повільні, більш тривалі та виснажливі.
Діагностична складність полягає як у різноманітності проявів патології, так і в тому, що різні види гіперкінезів можуть поєднуватися, при тому самому захворюванні нерідко виникають різні рухові розлади. Тому з будь-яким симптомом краще своєчасно звернутися до невролога, який спеціалізується на рухових захворюваннях.
Діагноз по «малюнку»
Для діагностики не потрібні апаратні, ні лабораторні методи, потрібен лише професійний аналіз клінічної ситуації. Досвідчений фахівець із рухових розладів здатний відрізнити один гіперкінез від іншого, оскільки кожен з них має свій специфічний малюнок. Звернення до невролога: мінімум – допоможе швидше позбутися неприємного симптому, максимум – запобігає серйознішим проблемам.
Самостійний вибір ліків небезпечний. Наприклад, бувають тики, що виникають і натомість інфекційних захворювань. У цьому випадку можуть застосовуватись навіть антибіотики. Але зрозуміти це без лікаря неможливо.
Само пройде?
Буває і так. Один із минучих станів – міокімія. Її викликає неконтрольований спазм м'язових волокон, наприклад, кругового м'яза ока, що проявляється посмикуванням нижньої або верхньої повіки. Найчастіше розладом страждають жінки через свою підвищену емоційність. Це доброякісна патологія може зникнути без лікування. Але іноді міокімія – початок геміфасціального спазму. Цей розлад торкається всієї половини обличчя і без лікування не проходить.
У дітей переважна більшість моторних тиків теж минуща, але є і такі, які залишаються довічно і навіть генералізуються, перетворюючись, наприклад, на синдром Туретта, при якому людина здійснює безліч безглуздих рухів, що виснажують його.
Самостійно оцінити ступінь небезпеки гіперкінезу неможливо. Навіть прискорене моргання може бути проявом як досить нешкідливого тику, який згодом самоусунеться, так і симптомом блефароспазма - небезпечнішого дистонічного гіперкінезу. При сильно вираженому розладі людина просто не зможе розплющити очі.
Якщо тик існує тривалий час або посилюється, треба йти до лікаря. У деяких випадках досить просто динамічного спостереження, інколи ж потрібне термінове лікування. До важких захворювань відносять ідіопатичну м'язову дистонію, хорею (від грецького слова «танець»), дегенеративні захворювання головного мозку (зокрема хвороба Паркінсона).
Почитати ще:
