Вчені вигадали новий метод боротьби з ожирінням
Американські вчені досліджували зв'язок між ожирінням, жировою хворобою печінки та діабетом.
Дослідники з Університету Арізони разом із колегами з Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі звернули увагу на взаємодію печінки з мозком та її вплив на метаболічні зміни, що спостерігаються при ожирінні та діабеті.
Це дозволило придумати новий метод боротьби з ожирінням — і він відрізняється від замку, що наробив недавно шуму, на зуби. Вчені вважають, що, впливаючи на жир у печінці, можна змінити чутливість до інсуліну.
"У міру збільшення кількості жиру в печінці збільшується захворюваність на діабет. Але як жир у печінці викликає резистентність організму до інсуліну або надмірну секрецію інсуліну підшлунковою залозою, залишалося загадкою", - говорить Ренквіст.
Вимірявши рівень нейротрансмітерів, що виділяються лабораторними мишами з ожирінням, вчені виявили, що жир у печінці збільшує вивільнення гальмівного нейромедіатора гамма-аміномасляної кислоти, або ГАМК. Після цього було визначено шлях, яким відбувається синтез ГАМК і ключового ферменту, що відповідає за виробництво ГАМК у печінці — ГАМК-трансамінази.
ГАМК – основний гальмівний нейромедіатор центральної нервової системи людини. ГАМК, яку виробляє печінка, знижує активність нервів, що йдуть від печінки до мозку. Іншими словами, печінка, що накопичила жир, виробляючи ГАМК, знижує активну роботу мозку. Зменшення збудження відчувається ЦНС, що змінює вихідні сигнали, що впливають гомеостаз глюкози.
Коли вчені медикаментозно придушили вироблення ГАМК у печінці мишей із діабетом другого типу, чутливість тварин до інсуліну відновилася протягом кількох днів. Більш тривале пригнічення ГАМК-трансамінази призвело до зниження споживання їжі та втрати ваги. Тепер вченим належить вивчити використання інгібітору ГАМК-трансамінази для поліпшення чутливості до інсуліну у людей, які страждають на ожиріння.
Почитати ще:
