Мозок на прокачування: експерт розповів, як підвищити можливості свідомості та мислення
Для початку давайте розберемося що являє собою наш мозок. Його можна поділити на три еволюційно сформовані частини.
Рептильний мозок. Це він найдавніший вид мислення, що відповідає за виживання, інстинкти та самозбереження. Саме він викликає бажання уникнути болю – часто це є орієнтиром для прийняття неусвідомлених рішень та небажання робити щось не комфортне.
Цей вид мислення практично не піддається контролю, але стикаючись з новим складним завданням, відповідає на запитання: «Чи погрожує це моєму життю, здоров'ю та свободі?». Якщо ні – він послабить хватку і вам буде набагато простіше рухатися та діяти.
Емоційний мозок. Емоції та соціальні відносини – це його зона відповідальності. Він хоче вберегти нас від небезпеки та задовольнити наші базові потреби. Але не на фізичному, а на емоційному рівні. Миттєве задоволення – його головна мета.
Він не дуже любить напружуватися, якщо тільки не відчуває загрози. Для того щоб він не саботував нові починання - максимально прибирайте фактор невідомості. Складіть план і продумайте план дій із різними наслідками. Робіть невеликі, але часті кроки, щоб зона комфорту розширювалася.
Мозок неокортекс . Відповідає за мовлення, мислення, письмові навички, інтелект, розвиток, самосвідомість та сенсорне сприйняття. Завдяки йому ми можемо думати не лише про сьогодення, а й про майбутнє – мріяти, планувати, викладати свої думки, доводити та надихати інших.
Як фокусується мозок
Важливо розуміти, що з 400 000 одиниць інформації, з якими ми стикаємося протягом дня, наш мозок відбирає всього 40, які для вас важливі. Хороша новина у тому, що цей процес ви можете контролювати.
Саме ви обираєте – на чому фокусувати увагу. Ви помічали, що як тільки ви вирішили купити певний автомобіль, їхня кількість різко збільшувалася у вашому місті? Насправді їх кількість не змінювалася, просто ви звертаєте на них увагу.
Так само працює і мислення. Якщо правильно налаштувалися, ви бачите можливості і воно веде вас до бажаного результату чи навпаки – ви сфокусовані на перешкодах і невдачах, тоді у вас нічого не вийде.
Тренуємо гнучкість розуму
У лобових частках нашого мозку зароджуються нові ідеї. Стимулюйте її. Дозволяйте собі фантазувати та втілювати нові ідеї у життя. Приділяйте час творчості та всьому, що може розвивати вашу фантазію та наповнювати енергією.
У процесі життя та повсякденних дій у нас формуються нейронні зв'язки. Згодом вони перетворюються на «протоптані доріжки», якими ми «постійно ходимо». Далі це перетворюється на автоматичний повторюваний процес і мозок втрачає еластичність, гнучкість, мобільність. Адже йому вже не потрібно думати, аналізувати, знаходити вихід із складних ситуацій.
Наше головне завдання – підтримувати ефективність роботи мозку на найвищому рівні. Ставте себе у некомфортні умови, змінюйте маршрути, змушуйте себе думати і загалом змінюйте звичні щоденні дії. Звикли багато читати – слухайте іноді аудіо книги або дивіться навчальні відео. Звикли займатися активними видами спорту – додайте йогу чи пілатес. Звикли багато розмовляти – внесіть у свій розпорядок дня «годину тиші», спонукайте наодинці із собою.
Додаєте до свого життя елемент новизни – завжди пробуйте щось нове, випробовуйте нові емоції та переживання. Розширюйте вашу зону впливу – ризикуйте, змушуйте себе хвилюватись, проявляйте підвищений інтерес. Це дасть вам нові емоції, враження та відкриє для вас нові горизонти.
Фокус і розфокус
Нам здається, що чим більше думатимемо, напружуючи свідомість – тим швидше знайдемо вірне рішення. Але це не так. 1997 року нейрофізіолог Гордон Шульман провів дослідження у пошуках якогось «центру свідомості». Він вводив в організм піддослідних контрастну речовину і давав завдання вирішувати різні завдання. За допомогою томографа спостерігав, які зони мозку активувалися. Декілька сотень тестів не увінчалися результатом.
Розгадка прийшла абсолютно випадково – коли Шульман сидів та аналізував усі виконані тести, він зауважив, що в моменти коротких технічних пауз, коли людям не треба було вирішувати завдання – мозок випробуваних починав працювати як єдиний злагоджений механізм. Як тільки мозок вирішує конкретні завдання – він починає працювати ефективніше, активізується та злагоджено працюють багато зон мозку. Таким чином він відкрив цілу структуру пасивного мислення. Через п'ять років інший вчений Маркус Рейчел оголосив дослідження Шульмана фундаментальним проривом і сформував теорію пасивного мислення, яку назвав дефолт-система мозку.
Дефолт-система поглинає відволікаючі фактори, вона ніби утримує нашу увагу на поточному завданні, вбираючи та обробляючи всю зайву. Розфокус забезпечує перемикання уваги з одного завдання на інше. Правильне чергування режимів концентрації та відпочинку дозволяє зробити мислення гнучкішим.
Чи ви чули про те, як винайшли періодичну систему хімічних елементів? Як відомо, Менделєєву вона просто наснилася. Чи знаєте ви обставини відкриття закону всесвітнього тяжіння? Ньютонові впало на голову яблуко! Тобто, люди в ці моменти свідомо не думали про проблему. Один спав, другий яблука їв. Але їхня дефолт-система була по-справжньому спантеличена і думала на повну котушку.
