5 помилок виховання, які ламають долю дітям, — виправте їх, поки не пізно!

Переглядів: 1201
5 помилок виховання, які ламають долю дітям, — виправте їх, поки не пізно!

У відкритих, спокійних батьків виростають діти, здатні вибудовувати гармонійні стосунки із собою та світом. Вчені з Массачусетського університету технологій провели серію експериментів, де з'ясували, яка поведінка батьків сприятиме тому, щоб їхні діти зростали успішними. Виявилося, це найчастіше трапляється у сім'ях, де батьки виступають для дітей добрими менторами, показуючи своїм прикладом важливість праці, подяки та емпатії.

А чого робити не треба?

1. Емоційна відстороненість

Нічого так не ранить дитину, як відсутність кохання батьків. Якщо раптом її не сталося, подорослішавши, діти так і шукатимуть її прояви в інших.

Едвард Тронік та Сью Джонсон провели експеримент, де попросили матерів дивитися на своїх дітей поперемінно, спочатку з любов'ю та ніжністю, а потім беземоційно, відсторонено. Коли траплялося друге, діти впадали в ступор, лякалися, плакали, кусали себе, намагаючись заспокоїтися, і робили все, щоб повернути прихильність мами. Це ще раз доводить, що емоційний зв'язок між дітьми та батьками важливий для формування здорового психічного стану дитини.

Відсутність любові, прийняття, ніжності у батьків штовхає дітей у залежні, маніпулятивні стосунки, причому часто з партерами, які можуть бути дуже жорстокі. Таким дітям дуже вибудовувати здорові партнерські взаємини.

2. Гіперконтроль та гіперопіка

"Саша, мені холодно, тому одягни шапку": батьків, які прагнуть контролювати все навколо себе, включаючи кожну дію своєї дитини, називають helicopter parent або "вертолітний батько". Порівнюючи надмірну опіку з гнітючим гулом, який видає вертоліт, коли він крутиться прямо над головою.

З ким, де, як і що – гіперконтроль та гіперопіка позбавляють дитину можливості самому приймати рішення та брати відповідальність за своє життя. Виростаючи, такі діти часто відчувають підвищену, таку тривожність. Вони часто потрапляють під вплив інших і несвідомо вибирають ситуації, де можна поводитися інфантильно. Їм складно дається кар'єра та стосунки, бо їм важко самим ухвалювати рішення.

3. Завищені стандарти

Добре, коли батьки своїм прикладом можуть показати, як будувати кар'єру та бути щасливими у стосунках. Погано, коли стандарти та цілі, які ставлять батьки для своїх дітей жорсткі, ідеалізовані та не піддаються роз'ясненню. Від «ти маєш навчатися на одні п'ятірки», до «ти завжди маєш бути слухняним і ввічливим» — завищені, неможливі очікування батьків формують у дітей багато комплексів. Такі діти схильні до неврозу, у них формується войовничий перфекціонізм та «комплекс гарної дівчинки». Подорослішавши, таким дітям складно знайти баланс між роботою та стосунками, вони в прямому сенсі пахнуть до емоційного вигоряння.

4. Заборони та покарання

Стати батьком – просто. Для цього достатньо завести дитину. Навчитися бути батьком, який може послідовно, спокійно пояснити, а краще на своєму прикладі показати, що добре та погано – це вибір.

Заборони можуть бути адекватними. Але найчастіше вони бувають тому, що батьки не можуть донести інформацію по-іншому. А дитині важливо пояснити переваги іншої опції. Замість «не сідай у машину до незнайомця, тому що я так сказала», важливо донести, що «це небезпечно тим, може статися щось».

Покарання усне чи — не дай боже — фізичне, — це акт безсилля батьків. Це біль, страх та сильне приниження для дитини. Це веде до руйнації особистості.

5. Відсутність кордонів у сім'ї

Увійти до кімнати дитини без стуку. Обійняти, не спитавши. Тато, що сідає за обідній стіл в одних трусах. Кожна сім'я собі вирішує, що зручно і дозволено, але в дитини має бути свій простір, свої межі, які дорослі повинні поважати.

Відсутність кордонів веде до розмиття того, що можна, що погано і добре. В особистому житті це може призвести до стосунків із маніпуляторами та нарцисами. А в кар'єрі — до того, що дуже складно спрацюватиметься з колективом.

Якщо побачили помилку, виділіть її і натисніть Ctrl + Enter!

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Почитати ще: