Криза 3 років у дітей: переживемо разом!
Криза 3 років у дітей — один із найскладніших переломних моментів у їхньому житті. Саме тому дуже важливо, щоб батьки були «напоготові» і змогли в разі потреби психологічно підтримати малюка.
Криза 3 років у дітей з теорії Еріксона
Криза 3 років у дітей , як це не дивно, не найперша в житті. Відповідно до теорії знаменитого психолога, кожна криза має місце протягом певного періоду у розвитку особистості. Перша криза, «довіра проти недовіри», відбувається у ранньому дитячому віці – від народження до 18 місяців. Якщо дитину годують, коли вона голодна, змінюють їй підгузки, коли це необхідно, та й взагалі — своєчасно і правильно про неї піклуються, у ній розвиватиметься «довіра». Це безпосередньо з відповідальною поведінкою дорослих. Якщо дитиною нехтують, у ній розвинеться «недовіра», яка може призвести до того, що дитина намагатиметься захистити себе від суспільства, боячись пробувати щось нове.
Друга криза, «самостійність проти нерішучості», або «автономія проти сорому та сумніви», наздоганяє дітей віком від 1 до 3 років. На цій стадії у дитини формується впевненість у собі та незалежність через вивчення себе та свого оточення. Якщо батьки недбалі або не дозволяють дитині йти на певний ризик, в результаті не сформується здорове почуття незалежності.
Як реагувати батькам на кризу 3 роки у дітей?
Найголовніше при проходженні кризи 3 років у дітей — не акцентувати увагу дитини на її поганій поведінці, і не намагатися демонстративно боротися з нею. З іншого боку, вседозволеність теж не конструктивна. Дитині не повинно здаватися, що шантажем та істериками вона може отримувати від батьків бажане. У цій ситуації батькам треба чинити хитро — їм потрібно переключати увагу малюка на щось інше, наприклад, запропонувати пограти з улюбленою іграшкою. Не плутайте, однак, істерику, якою дитина намагається вплинути на вас, із справжньою проблемою, яка, можливо, мучить її в цей момент. Якщо дитина просто «завелася» і «йде ва-банк», дає вам зрозуміти, що не збирається зупинятися — просто перечекайте атаки. Скажіть йому, що поки він не заспокоїться, ви не розмовлятимете з ним. Якщо дитина влаштувала сцену на вулиці або в магазині — позбавте її глядачів, відведіть туди, де для її «сцен» не буде публіки.
При цьому, намагаючись упоратися з кризою 3 років у дітей, дуже важливо дати зрозуміти йому, що ви дуже його любите, але істерики та примхи – це не метод домагатися свого. Навчіть його домовлятися вже змалку.
