Злість і зморшки: які наслідки чекають на тих, хто пізно лягає спати
Людям, які звикли лягати спати далеко за північ, загрожує старіння шкіри
Більшість людей оптимальним часом для засинання вважається проміжок з 22:00 до 00:00. Але деякі люди засинають набагато пізніше, що має згубні наслідки для здоров'я.
Якщо при розрахунку оптимальної тривалості сну можна орієнтуватися на самопочуття, то як визначити коли потрібно йти спати? Причому щоденний графік не завжди допоможе - наприклад, якщо робочий день починається не вранці, а після полудня або нічна зміна взагалі.
Чи шкідливо взагалі не спати допізна
З такими настановами люди вперше стикаються ще в дитинстві чи ранньому підлітковому віці. І насправді у цих моралях справді є раціональне зерно. Наприклад, деякі дослідження показують, що пізнє засипання підвищує ризик гіподинамії у дітей та підлітків. Крім того, якщо людина пізно лягає спати, останній прийом їжі зазвичай влаштовує близько опівночі. А якщо лягти відразу після їжі, це додаткове навантаження на організм, що заважає заснути.
Є в пізнього сну та соціальні наслідки. Так, люди, які звикли лягати спати далеко за північ, можуть стикатися з проблемами регулювання емоцій. Навіть ранкова агресивність теж може бути наслідком звички пізнього засинання.
Також при такому режимі сну люди, особливо підлітки, більш схильні до ризику і потенційно небезпечної поведінки. Причому це може бути будь-що – від раптового бажання зірватися в подорож чи зайнятися новим видом спорту аж до лихварства на дорозі чи вживання психоактивних речовин.
Крім того, деякі дослідження показують, якщо регулярно лягати спати пізно, то шкіра швидше старіє і з'являться зморшки. Справа в тому, що при такому режимі падає вміст вологи в шкірі, знижується пружність і еластичність, а також зменшується різноманітність бактерій, які в нормі живуть на шкірі обличчя. Особливо швидко шкіра старіє, якщо не лише пізно лягати, але ще й систематично недосипати (менше за сім годин за ніч).
Дехто турбується, що пізній відхід до сну порушить процес секреції гормонів. Хоча в таких випадках гормон мелатонін, який підтримує цикли сну та неспання, почне проводитися пізніше, некоректно говорити про те, що його синтез взагалі припиниться. Негативно на секреції мелатоніну та гормону росту може позначитися хронічний недосипання (воно ж запускає вироблення кортизолу), а не конкретний час засинання.
Якщо коригування режиму дається дуже важко, можна звернутися за допомогою до сомнолог або змінити форму активності на дистанційну або вибрати гнучкий графік. Це дозволить хоча б частково дотримуватися свого біологічного годинника і при цьому не жертвувати продуктивністю.
Почитати ще:
