Як відрізнити звичайну тривогу від тривожного розладу: нагадує МОЗ

Генералізований тривожний розлад — це тривалий стан надмірної тривоги щодо широкого кола ситуацій та проблем, яку неможливо контролювати. Свого часу власними історіями боротьби з підвищеною тривожністю ділилися знаменитості, зокрема, акторка Емма Стоун, яка, за її ж словами, почала лікування у 7 років.
Від надмірної тривожності зі зрозумілих причин сьогодні страждає й більшість українців, проте відчуття тривоги саме по собі не є підставою для встановлення діагнозу «тривожний розлад». Як відрізнити ці стани? Про це розповіли в Міністерстві охорони здоров’я.
«Відчуття тривоги виникає коли людина починає переживати і тривожитися через деякі обставини в житті. Це абсолютно обґрунтоване відчуття, адже людина за допомогою нього може сховатися від небезпеки і згуртуватися, аби захистити себе при потребі. Особливо зараз, в умовах війни українцям притаманно переживати та тривожитись надмірно», — кажуть у МОЗ.
Проте, є ознаки, які дають підстави діагностувати генералізований тривожний розлад. Це:
- непідконтрольні тривога та відчуття страху без конкретної причини;
- упродовж останніх пів року кількість днів в тривозі значно перебільшує кількість днів без неї;
- часте відчуття крайнього неспокою, перебування на межі сил;
- легка втомлюваність чи порожнеча в голові;
- дратівливість;
- напруженість м’язів;
- поганий сон або ж надмірна сонливість.
Якщо ці симптоми супроводжуються головним болем, панічними атаками, запамороченнями, нудотою, варто звернутися до спеціалістів.
«Тривожні розлади це наслідок комбінації спадковості і впливу середовища й виховання і вони переважно піддаються лікуванню. І тут потрібен комплексний підхід: медикаменти, психотерапія та самодисципліна», — зазначає МОЗ.
Зменшити симптоми допоможуть:
- відмова від алкоголю, адже алкоголь працює підступно — сп’яніння зменшує тривогу, тоді як похмілля — посилює;
- фізична активність — регулярний спорт зменшує симптоми розладу;
- перебування на природі, спостереження за птахами — дозволить вгамувати часте серцебиття чи знизити рівень кортизолу;
- звернення до сімейного лікаря, адже тривожний розлад часто можуть супроводжувати хронічні захворювання, такі як ішемічна хвороба серця, цукровий діабет.


















