Вкрадені продукти часів СРСР: чому "радянське" шампанське і морозиво зовсім не радянські
Шанувальники СРСР полюбляють згадувати про прекрасні радянські їдальні, які були комфортними і дозволяли швидко і смачно поїсти домашніх страв.
Насправді, як і більшість інших речей з громадського харчування, радянські їдальні запозичили в західних країнаїх. Сталося це в 50-х роках минулого століття, коли Микита Хрущов відвідав завод IBM в США, коли американці запросили керівника СРСР для співпраці в IT-сфері. Однак Хрущова не так вразили комп'ютери, як їдальня заводу.
В ній було все те, що нашим батькам добре відомо по радянським їдальням — конвеєрне подавання їжі, самообслуговування, пластикові таці, скляні полиці з продуктами, легкі стільці та столи. Фактично все це просто перенесли до СРСР з США у 1960-70-ті роки. А як же з самими продуктами, про якість яких так люблять згадувати в сучасній Росії?
Радянське морозиво
Чомусь найбільше СРСР асоціюється саме з "радянським" морозивом, яке виготовляли по ГОСТу. Виявляється його також придумали не в СРСР, а в США, де його успішно вкрали. 1936 року Атанас Мікоян, який на той час був Наркомом харчової промисловості, приїхав до США, щоб "подивитися, що там у них, і зробити так само в Союзі". Мікоян пробув там кілька місяців і привіз апарати для випікання і виробництва котлет і спеціальну техніку для виготовлення морозива.
Атанас сам писав у своїх спогадах: "Велику користь принесло нам знайомство з виробництвом морозива. Завдання полягало в тому, щоб розвинути машинне виробництво і зробити морозиво дешевим і доступним. Як результат ми привезли з США всю технологію промислового виробництва морозива".
Тобто те саме "радянське" морозиво, яким так пишаються шанувальники СРСР, фактично вивезли у вигляді готового циклу виробництва з США. Мікоян сам підібрав найкращі смаки американського морозива, щоб їх виготовляли в Союзі — це молочний і вершковий пломбір, ескімо, крем-брюле, фруктове. Навіть процес продажу морозива зі спеціальних морозильників був запозичений в американців.
Дешева ковбаса по 2,20
"Лікарська" ковбаса — ще один продукт, який шанується фанатами СРСР. Проте, розповіді про особливий "радянський ГОСТ" — це міт. Ковбаса також була привезена з США Атанасом Мікояном. Спробувавши американську варену ковбасу, він видав розпорядження закупити обладнання і створити філії м'ясокомбінатів в Союзі (знову ж таки за американськими зразками).
Єдине, що змогли вигадати в СРСР, це назва "лікарська". Вона ніби-то підкреслювала дієтичність продукту, користь і смак.
"Радянські" шампанське, майонез, цукерки, томатний сік і не тільки
Всі ці продукти, які пізніше увійшли до "Книги про смачну і здорову їжу" (перше видання 1939 рік), Мікоян також привіз з США. В СРСР про більшість страв навіть і не чули, адже в післяреволюційні роки віддавали перевагу будувати танки, а не кулінарити.
Що цікаво, в самій книзі немає жодного слова про те, що за ці страви радянські люди повинні дякувати американцям. Адже саме інженери, техніки і вчені з США придумали, розробили цикл виробництва і почали продавати товари. Потім СРСР їх просто "перейняв", придбавши готові технології та обладнання.
