Кето-дієта — схема харчування на тиждень
Кетодієта полягає в споживанні продуктів із високим вмістом жирів, а раціон людини має складатись з 55-60% жирів, 30-35% білків і 5-10% вуглеводів.
Рассел Уайлдер вперше застосував кетогенну дієту для лікування епілепсії в 1921 році. Він також ввів термін "кетогенна дієта". Протягом майже десятиліття вона вважалась терапевтичною дієтою з доведеною ефективністю лікування епілепсії.
Нещодавні дослідження вказують на позитивну динаміку ще й у хворих на цукровий діабет. Команда вчених слідкувала за даними 110 пацієнтів із цукровим діабетом: співвідношення у вибірці чоловіків до жінок — 3:1, вік від 35 до 60 років, ІМТ = 26-27. На початку експерименту середній рівень глікозильованого гемоглобіну становив 7,8%, а середній рівень глюкози — 9,4 ммоль/л. Дієта з низьким вмістом вуглеводів та великою кількістю жирів через три місяці призвела до суттєвого зниження рівня HbA1c — 6,43%. Середній рівень глюкози в крові становив 7,6 ммоль/л, а ІМТ знизився до 23-24. Були зроблені висновки, що, ймовірно, кетодієта підвищує чутливість до інсуліну та знижує резистентність.
Коли організм позбавлений вуглеводів через зменшення їх споживання, секреція інсуліну значно знижується і організм переходить у катаболічний стан, запаси глікогену виснажуються, змушуючи організм проходити певні метаболічні зміни. Два метаболічні процеси вступають в дію: глюконеогенез та кетогенез. Глюконеогенез — це ендогенне вироблення глюкози в організмі. Коли доступність глюкози ще більше падає, ендогенне вироблення не може відповідати потребам організму, і починається кетогенез для забезпечення альтернативним джерелом енергії. Кетонові тіла замінюють глюкозу як основне джерело енергії — цей метаболічний стан називають "харчовим кетозом". Поки організм позбавлений вуглеводів, обмін речовин залишається в кетотичному стані. Цей стан кетозу вважається цілком безпечним, оскільки кетонові тіла виробляються в невеликих концентраціях без будь-яких змін рН крові. Однак слід не плутати цей стан з кетоацидозом — станом, коли кетонові тіла виробляються в більших концентраціях, викликаючи ацидоз.
Кетодієта протипоказана пацієнтам з панкреатитом, печінковою недостатністю, порушеннями жирового обміну, порфіріями, дефіцитом піруваткінази тощо. Ретельний контроль функції нирок під час кетогенної дієти є обов’язковим, і перехід від кетодієти до стандартної повинен бути поступовим і добре контрольованим. В цілому, ця дієта має суворі показання та призначається лише за рекомендації лікаря.
В деяких дослідженнях кетогенна дієта показала перспективні результати при різних неврологічних розладах, таких як деменція, бічний аміотрофічний склероз, та метаболічних розладах. Однак через складність механізму та відсутність довгострокових досліджень загальні рекомендації щодо кетодієти для профілактики цукрового діабету 2 або серцево-судинних захворювань є передчасними. Крім того, деякі дослідження показують, що без правильного менеджементу ця дієта пов’язана з багатьма ускладненнями, а саме зневодненням, електролітними порушеннями та гіпоглікемією.
