Науковці виявили дивовижну закономірність: люди з психічними розладами шукають подібних собі партнерів

Люди з психічними розладами часто обирають собі партнерів із подібними проблемами. Такий вибір стає закономірністю у шлюбі й сімейному житті, а діти таких пар мають вищий ризик успадкувати схильність до аналогічних розладів.
Про це свідчать результати масштабного дослідження, опублікованого в журналі Nature Human Behaviour.
Науковці раніше вже помічали цю тенденцію в скандинавських країнах, але дотепер це явище рідко вивчали поза межами Європи.
Тому в межах цього дослідження вчені проаналізували дані про понад 14,8 мільйона людей з Тайваню, Данії та Швеції. Вчені розділили людей на групи за десятиліттям народження (наприклад, народжені в 1930-х, 1940-х і так далі, аж до 1990-х років).
Вони вивчали тих людей у парах, які страждали на один із дев’яти психічних розладів:
-
шизофренію;
-
біполярний розлад;
-
депресію;
-
тривожність;
-
синдром дефіциту уваги та гіперактивності;
-
аутизм;
-
обсесивно-компульсивний розлад (ОКР);
-
розлад, пов’язаний із вживанням психоактивних речовин;
-
нервову анорексію.
Команда виявила, що коли в когось із партнерів діагностували одне з дев’яти захворювань, ризик виникнення психічного розладу в іншого партнера значно зростав.
З’ясувалося, що з кожним наступним десятиліттям ймовірність того, що в обох партнерів буде один і той же психічний діагноз, зростала.
Особливо це помітно для розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин. Тобто якщо в парах, народжених у 1930-х, було менше шансів мати однаковий діагноз, то в парах, народжених у 1990-х, цей шанс значно вищий.
Окрім того, у подружжя частіше траплялися однакові захворювання, аніж різні, каже співавтор дослідження Чун Чіє Фан, дослідник у галузі демографії та генетики з Інституту досліджень мозку Laureate в Талсі, (штат Оклахома, США).
«Головний висновок полягає в тому, що ця закономірність спостерігається в різних країнах, культурах і, звичайно, поколіннях. Навіть зміни в психіатричній допомозі за останні 50 років не змінили цю тенденцію», — каже експерт.
Водночас тільки ОКР, біполярний розлад і нервова анорексія демонстрували різні закономірності в різних країнах. Наприклад, на Тайвані подружні пари частіше страждали на ОКР, ніж пари у скандинавських країнах.
Чому так трапляється?
Дослідники не зосереджувалися на вивченні причин цих тенденцій, утім мають кілька припущень.
По-перше, людей можуть приваблювати ті, хто схожий на них самих. Ймовірно, вони краще розуміють одне одного завдяки спільним проблемам.
По-друге, спільне середовище може зробити партнерів більш схожими — цей процес називається конвергенцією. І по-третє, суспільні упередження щодо психічних розладів звужують вибір партнера для шлюбу.
Джен Фуллертон, психіатричний генетик з Університету Нового Південного Вельсу в Сіднеї, (Австралія), каже, що стрес може спровокувати психічний розлад у партнера, який раніше не мав діагнозу.
Оскільки генетика бере участь у розвитку психічних розладів, Фуллертон стверджує, що схильність людей вибирати партнера з подібними психічними проблемами збільшує ризик виникнення таких розладів у наступних поколінь.
Почитати ще:


















