Як за допомогою крику можна зблизитись з людиною: науковці вразили відкриттям

Людські крики — це складний комунікаційний механізм, і вчені виявили, що їх існує шість емоційно різних типів, від болю до задоволення. Дослідження показали несподіваний факт: позитивні крики обробляються мозком швидше, ніж тривожні, що спростовує давні уявлення про еволюцію.
Про це пише eatthis.com.
Шість відтінків емоцій: які крики ми видаємо
Дослідники стверджують, що людський крик несе у собі унікальне емоційне забарвлення. Загалом вчені виділяють шість емоційно різних типів криків, які видають люди:
-
Біль
-
Гнів
-
Страх
-
Задоволення
-
Смуток
-
Радість
Оточуючі здатні не лише чути ці звуки, але й із високою точністю розпізнавати їхній емоційний характер.
Чому радість важливіша за небезпеку
Головним відкриттям для вчених стало те, що крики, які виражають позитивні емоції (радість, задоволення), набагато ефективніше сприймаються оточуючими як форма комунікації.
Як пояснила професор кафедри психології Саша Фрюгольц, слухачі реагували швидше і точніше, а також демонстрували вищу нейронну чутливість саме на нетривожні та позитивні крики.
«Коли людина кричить від радості або задоволення, оточуючі легше визначають, що це саме радість чи насолода. У той же час крики гніву чи болю часто звучать схоже і розрізнити їх складніше,» — зазначає експерт.
Це дивує, оскільки досі вважалося, що крики еволюціонували передусім як сигнал, що попереджає про небезпеку, важливий для виживання.
Крик як засіб зближення
Вчені пояснюють, що зміна пріоритетів пов’язана з еволюцією людського середовища. У сучасному світі небезпеки, природні для дикої природи, трапляються рідше, і на перший план вийшли позитивні емоції.
Дослідники вважають, що позитивні крики зараз більш актуальні, оскільки вони допомагають регулювати соціальні взаємодії. Такий крик заразний і сприяє поширенню гарного настрою.
«Одна людина починає кричати, інша чує і, ймовірно, відчуває таку ж радість і приєднується. Ми вважаємо, що ці позитивні крики створюють соціальні зв’язки між людьми,» — підсумовує Фрюгольц.
Почитати ще:


















