Секрет котів розкрито: що дозволяє їм приземлятися на лапи після падіння
Згідно з дослідженнями, які були опубліковані в журналі The Anatomical Record, спершу кіт розвертає передню частину тіла, потім — задню. А головний секрет криється в дуже гнучкому передньому відділі хребта.
Загадка кота, який падає з висоти, бентежила вчених десятиліттями. Ще 1968 року фізики разом з NASA запропонували модель: уявити тіло кота як дві незалежні, але синхронно рухомі циліндри — передня і задня частини.
В новому дослідженні вчені з Японії пішли ще далі: вони довгий час вивчали анатомію котів і з’ясували, що гнучкість грудного відділу хребта у них втричу перевищує гнучкість поперекового.
Насправді, коти все роблять за добре спланованим алгоритмом: спершу підтягують передні лапи, розвертають передню частину тулуба, потім вирівнюють передню частину і згинають задні лапи, повертаючи задню частину тіла. Як результат, вони завжди стабільно приземлюються на лапи, незалежно від стартового положення тіла.
Чому це відкриття важливе
Фізики з’ясували, що котам допомагають не лише координацію і гнучкість, а й опір повітря, здатність пружинити під час падіння і пропорції лап.
Інженери вже використали цей принцип, щоб навчити чотироногих роботів правильно орієнтуватися в повітрі.
Додавання «гнучкого хвоста» допомогло чотириногим роботам ще краще тримати рівновагу і впевненіше долати перешкоди, імітуючи природні рухи котів.
Почитати ще:
