Художник імплантував собі вухо в руку — і воно може чути (фото)
Австралійський перформанс-митець Стеларк став відомим у світі завдяки незвичному експерименту з власним тілом — він хірургічно імплантував додаткове вухо у передпліччя.
Про це пише Книга рекордів Гіннеса.
Проєкт, який дістав назву Ear on Arm, розроблявся понад десятиліття. Його мета — дослідити можливості людського тіла в епоху технологій та розширити межі сприйняття.
Ще 2007 року цей експеримент спричинив широкий резонанс — не лише в медіа, а й у наукових колах. Художник став першою людиною, якій створили та імплантували вухо в руку.
Стеларк, який народився на Кіпрі, ще від 1970-х років працює у напрямку біоарт — мистецтва на стику біології, технологій і дизайну. Серед його попередніх робіт — роботизована третя рука, екзоскелет із дистанційним керуванням і навіть мініатюрна «скульптура для шлунка», яку можна проковтнути для отримання зображень зсередини тіла.
В інтерв’ю виданню Perth Now 2016 року художник пояснював, що його надихає прагнення змінити уявлення про людське сприйняття.
«Я усвідомив, що ми сприймаємо лише обмежену частину електромагнітного спектра, а саме оптичний діапазон», — сказав він. «Кажани та дельфіни орієнтуються за допомогою ультразвуку, собаки бачать лише чорно-біле, а змії сприймають інфрачервоне випромінювання. Я подумав, що якщо я зміню архітектуру тіла, то, ймовірно, зміню і своє сприйняття світу».
Для реалізації проєкту художник залучив команду з трьох пластичних хірургів. Робота тривала близько 12 років і містила декілька складних етапів.
Спочатку було створено модель вуха, потім — його зменшену копію з використанням живих клітин митця. Після цього хірурги сформували повнорозмірне вухо на його руці, використовуючи імплант і тканини організму.
Згодом у конструкцію вбудували мініатюрний мікрофон, який дозволив передавати звук. Художник навіть чув власний голос через бездротовий передавач.
Втім, через інфекцію частину електроніки довелося видалити. Стеларк планує повторну операцію, щоб інтегрувати новий мікрофон і забезпечити повноцінне підключення до Інтернету.
«Наприклад, хтось у Венеції міг би слухати те, що чує моє вухо в Мельбурні», — зазначив він у своєму портфоліо Ear On Arm. «Цей проект присвячений відтворенню структури тіла, її переміщенню та тепер — перепідключенню для альтернативних функцій. Він втілює як бажання деконструювати нашу еволюційну архітектуру, так і інтегрувати мікромініатюрну електроніку всередину тіла. Ми розвинули м’які внутрішні органи, щоб краще функціонувати та взаємодіяти зі світом. Тепер ми можемо створювати додаткові та зовнішні органи, щоб краще функціонувати в технологічному та медійному середовищі, в якому ми зараз живемо».
Художник також експериментує з ідеєю використання цього «вуха» як своєрідного Bluetooth-пристрою — із передаванням звуку через ротову порожнину.
«Якщо ви зателефонуєте мені на мобільний, я зможу розмовляти з вами через своє вухо, але чутиму ваш голос «всередині» своєї голови», — пояснив він. «Якщо я триматиму рот закритим, лише я зможу чути ваш голос. Якщо я відкрию рот, інші зможуть почути цей звук, ніби він виходить із мого тіла».
Почитати ще:
