Позіхання виявилося заразним ще до народження: УЗД зафіксувало неймовірну реакцію немовляти
Позіхання — це універсальний феномен серед хребетних і неймовірно заразна дія. Навіть просто читаючи цей текст, ви, ймовірно, вже відчуваєте бажання позіхнути. Дотепер вважалося, що здатність «заражатися» цією соціальною звичкою формується після появи на світ, проте нові дані перевертають ці уявлення.
Про те, як малюки в утробі матері переймають звичку позіхати, повідомляє наукове видання ScienceAlert із посиланням на дослідження команди з Пармського університету в Італії.
Як проходив експеримент
В унікальному експерименті взяли участь 38 жінок віком від 18 до 45 років, які перебували на третьому триместрі здорової вагітності (від 28 до 32 тижнів).
Матері сиділи в тихій кімнаті та дивилися на екран, тоді як їхні обличчя записували на відео, а за поведінкою плода спостерігали за допомогою апарату УЗД. Спочатку жінкам показували нейтральні пейзажі, щоб зафіксувати їхній базовий стан спокою. Потім їм вмикали три різні відео: на одному люди відверто позіхали, на іншому — просто відкривали й закривали рот, а на третьому демонструвалися нейтральні обличчя. Аби уникнути упередженості, записи аналізували асистенти, які не знали, яке саме відео в той момент дивилася матір.
Синхронізація матері та дитини
Результати виявилися вражаючими. Більшість матерів позіхнули принаймні один раз під час перегляду відповідного відео, і у 18 випадках це спровокувало позіхання у їхніх немовлят в утробі.
У половині всіх сеансів з відео позіхання матері та плоди робили це абсолютно синхронно. У 33% випадків ніхто з них не позіхнув. Лише у 14% випадків жінка позіхала сама, а немовля без матері робило це всього у 3% випадків. Дослідники також помітили цікаву закономірність: матері, які позіхали частіше, мали немовлят, які також робили це частіше. Під час контрольних відео (де люди не позіхали) у 80% випадків жодної реакції від матерів та дітей не було.
Чому це відбувається
Досі головною гіпотезою залишається те, що ми позіхаємо, аби «охолодити» наш мозок. Але чому це настільки заразно?
Вчені припускають, що у випадку з вагітними жінками та їхніми ненародженими дітьми механізм передачі виходить за межі звичайного візуального віддзеркалення, адже плід не бачить обличчя матері. Автори дослідження вважають, що це своєрідна внутрішньоутробна фізіологічна «інфекція», яка ґрунтується на тілесних реакціях матері. Хоча точний фізіологічний шлях цієї передачі ще належить з’ясувати (для цього потрібні ширші дослідження), відкриття доводить, що міцний зв’язок між матір’ю та дитиною формується на набагато більш ранніх етапах розвитку.
Сортувати: Нові Надіслати
