ДНК стародавнього винограду переписала історію К’янті: відкриття здивувало вчених

Італійський регіон К’янті сьогодні асоціюється насамперед із червоним вином, однак нове археогенетичне дослідження показало, що понад дві тисячі років тому місцеві винороби вирощували переважно білі сорти винограду.

Про це йдеться у матеріалі earth із посиланням на Journal of Archaeological Science.

Такого висновку дійшли науковці після аналізу ДНК стародавніх виноградних кісточок, знайдених на території етруського поселення Цетамура-дель-К’янті в Тоскані.

Стародавні колодязі зберегли унікальний генетичний матеріал

Археологи виявили виноградні кісточки на дні давніх колодязів, якими користувалися етруски ще до піднесення Римської імперії.

Протягом століть насіння потрапляло у колодязі, де залишалося в шарі вологого мулу. Відсутність доступу кисню дозволила кісточкам зберегтися майже в ідеальному стані разом із придатною для аналізу ДНК.

Дослідницька група під керівництвом Ої Інанлі з Університету Йорка вивчила 80 виноградних кісточок, поєднавши генетичний аналіз із дослідженням їхньої форми та хімічного складу.

Найдавніші вина К’янті могли бути білими

Результати виявилися несподіваними. Генетичні маркери, що відповідають за забарвлення ягід, показали: основний сорт винограду, який вирощували мешканці Цетамури, був білим.

Це суперечить сучасному образу К’янті як батьківщини знаменитих червоних вин на основі сорту Санджовезе.

За словами дослідників, білі сорти винограду виникають через зміни у генах, які відповідають за вироблення пігментів у ягодах.

Професорка Флоридського державного університету Ненсі де Груммонд, яка багато років працює на археологічному об’єкті, зазначила, що відкриття стало справжньою несподіванкою.

На її думку, червоні вина, які сьогодні прославили К’янті на весь світ, могли з’явитися значно пізніше за місцеві білі вина.

Один виноградник пережив зміну цивілізацій

Особливу увагу вчених привернув той факт, що більшість досліджених кісточок належали до однієї генетичної лінії.

Оскільки виноград традиційно розмножують живцями, а не насінням, нові рослини фактично є клонами материнської лози.

Аналіз показав, що одна й та сама виноградна лінія вирощувалася протягом кількох століть і збереглася навіть після переходу території від етрусків до римлян.

«Ми секвенували ДНК 80 насінин і виявили вражаючу історію безперервності. Один і той самий сорт винограду використовувався протягом багатьох поколінь виноробів», — зазначила Інанлі.

Римляни привезли нові сорти винограду

Після завоювання регіону Римською імперією у Цетамурі почали з’являтися нові сорти винограду, яких раніше тут не було.

Вчені вважають, що римляни активно поширювали свої улюблені сорти по всій імперії через торговельні шляхи.

Цікаво, що генетичний аналіз виявив близьку спорідненість між головним тосканським сортом та двома стародавніми виноградними зразками, знайденими на території сучасної Франції.

Це свідчить про активне переміщення живців між різними регіонами Римської імперії.

Сліди ведуть до найстарішої виноградної лози світу

Одна із знайдених кісточок належала до родини винограду, представники якої й сьогодні вирощуються у Центральній та Східній Європі.

Найближчі генетичні родичі цього сорту були виявлені в Угорщині та Словенії.

Саме до цієї групи належить знаменита виноградна лоза зі словенського міста Марібор, якій понад 400 років. Вона офіційно вважається найстарішою плодоносною лозою у світі.

Новий погляд на історію виноробства

Окрім ДНК-аналізу, дослідники вивчили форму насіння. Виявилося, що частина кісточок належала диким лозам, що свідчить про використання місцевим населенням не лише культурного, а й дикого винограду.

Науковці наголошують, що нова методика, яка поєднує генетичні, морфологічні та хімічні дослідження, дозволяє відтворювати історію давнього землеробства навіть за невеликою кількістю археологічних знахідок.

Це дослідження змінює уявлення про походження знаменитих вин К’янті та свідчить, що історія місцевого виноробства значно складніша й давніша, ніж вважалося раніше.

Сортувати: Нові Надіслати