Забудьте про "земляніка": як правильно називати популярну ягоду українською
З початком ягідного сезону мовознавці нагадують: в українській літературній мові єдиною правильною назвою для ароматної лісової ягоди є «суниця». Вживання слова «земляніка» є калькуванням з російської мови або діалектним впливом.
Про це повідомляє освітній портал «Горох».
Чому правильно саме «суниця»?
За інформацією дослідників мови, слово «суниця» має давнє слов’янське коріння. Мовознавці пов’язують його з поєднанням префікса sǫ– та кореня nicь («обернений униз»), що разом означає «никнути, схилятися додолу». Буквально це означає «поникла, нахилена до землі ягода».
Ця назва цілком відповідає природі рослини, чиї плоди часто ховаються під листям низько біля землі. Існує й інша наукова версія, згідно з якою назва походить від давньоіндійського śōṇaḥ — «червоний», або śōṇitam — «кров, смола дерева».
Звідки взялося слово «земляніка»?
Слово «земляніка» потрапило до вжитку під впливом російської мови. Його етимологія також схожа: це поєднання слів «земля» та «никнути» (нахилятися).
Попри те, що в деяких регіонах України цей варіант побутує тривалий час, у літературній мові, медіа, книжках та навчальних текстах він вважається ненормативним. Це також стосується таких діалектних назв, як «поземка», «позьомка» та «землянка».
Отже, філологи наголошують: щоб уникнути суржику, під час ягідного сезону варто вживати виключно питомий український термін — «суниця».
Сортувати: Нові Надіслати
