Яке церковне свято в Україні 21 липня

21 липня (3 серпня), в православному календарі день пам’яті преподобного Симеона, Христа ради юродивого та Івана, сопосника його. Симеон і Іван жили у VI столітті. За церковним переданням, вони були молодими друзями, які вирушили до Єрусалима поклонитися святим місцям. Паломництво настільки змінило їхні серця, що після відвідин Гробу Господнього вони вирішили більше не повертатися до звичного життя.

Друзі залишили мирські турботи й оселилися в пустелі поблизу річки Йордан. Там вони провели майже тридцять років у молитві, пості, праці та боротьбі зі своїми пристрастями. Їхнім наставником був досвідчений старець, який допомагав їм духовно зростати.

Життя в пустелі було надзвичайно суворим. Симеон і Іван відмовилися від земних благ, багато молилися, дотримувалися строгого посту та присвячували себе служінню Богові.

За довгі роки усамітнення вони здобули внутрішній мир і духовну мудрість. Проте Господь приготував для Симеона особливий шлях.

Одного дня Симеон відчув поклик повернутися до людей. Він зрозумів, що може допомагати ближнім не лише молитвою в пустелі, а й своїм особливим служінням.

Він прийняв подвиг юродства Христа ради — один із найскладніших шляхів духовного життя. Юродиві навмисно поводилися дивно або навіть безглуздо, щоб уникнути людської слави, приховати свої чесноти та викривати людські гріхи без осуду.

Симеон оселився в сирійському місті Емеса (сучасний Хомс). Для оточуючих він здавався диваком: міг бігати вулицями, жартувати, робити несподівані вчинки. Через це багато людей насміхалися з нього.

Але за цією дивною поведінкою приховувалося велике милосердя. Таємно він допомагав нужденним, підтримував тих, хто втрачав надію, навертав грішників до покаяння та творив численні добрі справи.

На відміну від Симеона, Іван не залишив самітницького життя. Він продовжив свій духовний подвиг у пустелі, постійно молячись за людей і весь світ.

Попри розлуку, духовний зв’язок між друзями не переривався. Передання розповідає, що Іван знав про служіння Симеона та підтримував його своїми молитвами.

Церковне свято 21 липня — день пам’яті святого пророка Єзекиїла

Єзекиїл народився приблизно у VII столітті до Різдва Христового. Він походив зі священницького роду і був сином священника Бузі. З юних років його готували до служіння в Єрусалимському храмі.

Однак здійснити це покликання йому не судилося. 597 року до Різдва Христового вавилонський цар Навуходоносор захопив Єрусалим і переселив до Вавилону тисячі жителів Юдеї, серед яких був і молодий Єзекиїл.

Полон став важким випробуванням для ізраїльського народу. Люди втратили рідну землю, храм і звичний спосіб життя, багато хто почав сумніватися у Божій присутності та Його обітницях.

Коли Єзекиїлу виповнилося близько тридцяти років, він отримав особливе видіння. Біля річки Ховар йому відкрилася велична слава Господня: небесна колісниця з чотирма дивовижними істотами, які мали людські, лев’ячі, бичачі та орлині обличчя, а поруч із ними — колеса, повні очей.

Це видіння стало знаком того, що Бог присутній не лише в Єрусалимі, а всюди, навіть серед вигнанців. Саме тоді Господь покликав Єзекиїла бути пророком для Свого народу.

Бог назвав його «сином людським» — зверненням, яке багаторазово повторюється в книзі пророка. Єзекиїл мав передавати людям Божі слова незалежно від того, чи захочуть вони їх почути.

Перші пророцтва Єзекиїла були суворими. Він викривав ідолопоклонство, несправедливість, моральне падіння та невірність ізраїльського народу.

Щоб зробити свої послання зрозумілішими, пророк часто використовував символічні дії. Наприклад, він створював модель Єрусалима, лежав на одному боці багато днів, готував їжу в незвичний спосіб. Такі вчинки привертали увагу людей і допомагали краще усвідомити Божі перестороги.

За церковним переданням, Єзекиїл продовжував проповідувати навіть після завершення основної пророчої місії. Він викривав ідолопоклонство та закликав людей залишити гріховне життя. Через це один із ізраїльських старійшин, розгніваний словами пророка, наказав убити його. Таким чином Єзекиїл завершив своє земне життя мученицькою смертю.

Церковне свято в Україні 21 липня за старим календарем

За старим календарем 21 липня в Україні вшановували пам’ять священномученика Прокопія. За відмову приносити жертви язичницьким богам його ув’язнили. Попри жорстокі катування, Прокопій залишався непохитним у своїй вірі. Його мужність надихнула багатьох людей навернутися до Христа, серед них були навіть його мати Феодосія та дванадцять жінок, які також прийняли мученицьку смерть.

Прикмети 21 липня

• Гроза 21 липня — до рясного врожаю зернових.

• Багато роси вранці — день буде спекотним і ясним.

• Вечірній туман — наступний день обіцяє бути погожим.

Що не можна робити 21 липня

Не рекомендується працювати з гострими інструментами, такими як ніж, сокира чи коса, оскільки вважається, що це може призвести до порізів або інших травм. Небажано купатися в річках, озерах чи інших водоймах, адже за повір’ями вода вже починає втрачати літнє тепло

Що можна робити 21 липня

За народними віруваннями, 21 липня варто уникати зайвих розмов і натомість присвятити день корисним справам. Це сприятливий час для домашніх клопотів: можна навести лад у господарстві, попрацювати в саду чи на городі, впорядкувати льох або комору, випрати одяг, почистити кухонне начиння, перебрати теплі речі та зайнятися заготівлею овочів і фруктів на зиму.