Недосипання може призвести до набирання ваги: науковці пояснили, чому це відбувається
Поганий сон давно пов'язують зі збільшенням ваги, а нове дослідження американських науковців показало, наскільки навіть незначне скорочення сну може впливати на організм.
Про це повідомляє Mirror.
Дослідники з Колумбійського університету встановили, що скорочення тривалості сну приблизно на 80 хвилин щоночі може призвести до збільшення маси тіла приблизно на 0,5 кг (1 фунт) за шість тижнів.
Керівниця дослідження, професорка нутриціології Марі-П'єр Сен-Онж зазначила, що достатній сон може допомогти знизити ризик ожиріння та пов'язаних із ним захворювань, зокрема серцево-судинних хвороб і діабету.
У дослідженні взяли участь 95 дорослих, які зазвичай спали 7–8 годин на добу. Протягом шести тижнів вони лягали спати на 90 хвилин пізніше, а в інший шеститижневий період дотримувалися звичного режиму сну. Учасники носили спеціальні монітори, а вчені контролювали їхню вагу, обхват талії, склад тіла та рівень гормонів, пов'язаних із апетитом.
Перший автор дослідження Фаріс Зурайкат наголосив, що хоча приріст ваги за шість тижнів здається невеликим, у довгостроковій перспективі наслідки можуть бути суттєвими. За його словами, якщо такий режим сну зберігатиметься протягом року, це може призвести до клінічно значущого збільшення маси тіла.
Попередні дослідження цієї ж наукової групи також показали, що нестача сну підвищує інсулінорезистентність у жінок із підвищеним кардіометаболічним ризиком, особливо після менопаузи. В іншій роботі вчені виявили, що недосипання може сприяти запальним процесам у серцево-судинній системі.
Автори підсумовують: регулярний дефіцит сну не лише сприяє набору ваги, а й підвищує ризик розвитку діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань та інших хронічних хвороб. Наступним кроком дослідники планують з'ясувати, як покращення якості та тривалості сну може вплинути на здоров'я людей, які регулярно недосипають.
Раныше йшлося про те, що найвищого рівня психологічного та когнітивного функціонування люди досягають у віці 55–60 років, а не до 30, як вважалося раніше. Хоча швидкість обробки інформації та робоча пам'ять починають поступово знижуватися вже після 20 років, із віком покращуються словниковий запас, життєві знання, емоційний інтелект, дисциплінованість і здатність ухвалювати зважені рішення. Науковці дійшли висновку, що саме поєднання досвіду, знань і особистісної зрілості робить людей віком 55–60 років найкраще підготовленими до виконання складних керівних і відповідальних ролей.
