5 порід собак, які добре уживаються з котами: кого обрати, якщо вдома вже є тварина

Завести собаку, коли вдома вже живе кіт, може бути непросто. Для котів звичне середовище має велике значення, тому поява нового активного мешканця нерідко стає джерелом стресу. Проте це зовсім не означає, що від собаки доведеться відмовитися. Багато котів і собак можуть цілком мирно жити під одним дахом, якщо правильно підібрати тварину та поступово їх познайомити.

Ветеринари назвали 5 порід, які завдяки особливостям темпераменту можуть бути хорошими кандидатами для родини, де вже є кіт. До списку потрапили як невеликі собаки-компаньйони, так і значно більші породи.

Водночас орієнтуватися лише на породу не варто. Фахівці з поведінки тварин радять насамперед звертати увагу на конкретного собаку, спокійний характер та відсутність вираженої схильності переслідувати дрібних тварин можуть бути важливішими за родовід.

Яким породам собак простіше подружитися з котами 1. Кавалер-кінг-чарльз-спанієль

Одним із найвдаліших варіантів ветеринарка Джеймі Річардсон назвала кавалер-кінг-чарльз-спанієля. На її думку ці собаки відомі лагідним характером і можуть добре підходити для життя з котами.

Кавалерів описують як активних, але водночас лагідних і ласкавих собак. Вони історично були собаками-компаньйонами та сильно орієнтовані на спілкування з людиною.

Їхньою додатковою перевагою в домі з котом може бути невеликий розмір. Дорослий кавалер важить приблизно 5,9–8,2 кг, тому для кота його поява може бути менш приголомшливою, ніж знайомство з великим собакою.

Проте спанієль залишається собакою, і навіть доброзичливого кавалера не можна просто залишити з котом у кімнаті в надії, що вони самі розберуться. Знайомство має бути поступовим.

2. Бернський зенненхунд

Величезні розміри бернського зенненхунда можуть створювати оманливе враження. Насправді представники породи відомі врівноваженим характером.

Офіційний стандарт American Kennel Club описує бернського зенненхунда як впевненого, пильного та добродушного собаку, якому не властиві різкість або надмірна боязкість, представники породи зазвичай лагідні, спокійні та терплячі з іншими тваринами.

Саме ці якості можуть допомогти бернському зенненхунду ужитися з котом за умови правильної соціалізації та навчання.

Але розмір тут не можна ігнорувати. Дорослий бернський зенненхунд може важити десятки кілограмів, тому навіть доброзичлива гра великого молодого собаки здатна налякати або випадково травмувати кота. Перші контакти мають відбуватися тільки під контролем людини, а в кота завжди повинна залишатися можливість відійти у безпечне місце.

3. Золотистий ретривер

Золотисті ретривери відомі товариськістю і доброзичливим ставленням до людей. .

Стандарт American Kennel Club характеризує темперамент золотистого ретривера як дружній, надійний та довірливий. Невиправдана агресивність, нервозність або ворожість не відповідають типовому характеру породи.

Ці собаки зазвичай добре навчаються, що має велике значення в домі з котом, власнику потрібно мати можливість зупинити спробу погоні, переключити увагу собаки та винагородити його за спокійну поведінку.

Водночас молодий золотистий ретривер може бути дуже енергійним. Тому доброзичливість сама по собі ще не означає, що кіт одразу почуватиметься поруч із ним комфортно. Особливо обережно слід поводитися, якщо кіт літній, полохливий або раніше ніколи не жив із собаками.

Чим раніше тварини отримають позитивний досвід спілкування з представниками іншого виду, тим простіше їм може бути адаптуватися.

4. Лабрадор-ретривер

До п’ятірки увійшов і лабрадор-ретривер. Лабрадори відомі як соціальні та орієнтовані на людину собаки, а за правильного знайомства можуть уживатися і з іншими домашніми тваринами.

Проте з лабрадором діє те саме застереження, що й із золотистим ретривером: молоді собаки можуть бути надзвичайно активними. Навіть якщо пес не має агресивних намірів, його бажання бігти за котом або наполегливо гратися може викликати в останнього сильний стрес.

Тому важливе значення має навчання. Собака повинен реагувати на власника і вміти спокійно перебувати поруч із котом, не переслідуючи його.

Для кота, своєю чергою, необхідно створити місця, куди собака не зможе дістатися: високі полиці, котяче дерево, окрему кімнату або зону за захисною перегородкою.

5. Мопс

П’ятою породою в рейтингу став мопс. Цих невеликих собак століттями розводили насамперед як компаньйонів, тому вони сильно орієнтовані на життя поруч із людьми.

Кінологи зазначають, що саме характер собаки-компаньйона може зробити мопса хорошим кандидатом для дому, де вже є кіт. Невеликий розмір також полегшує контроль перших зустрічей.

Але твердження, що у мопсів «взагалі немає мисливського інстинкту», краще не сприймати буквально. Поведінка конкретних собак відрізняється, тому навіть представника породи, яка вважається спокійною, потрібно оцінювати індивідуально.

Якщо дорослий пес уже має звичку переслідувати котів та інших дрібних тварин, сама належність до «дружньої» породи цього не скасовує.

Порода — не головне: на що дивитися перед вибором собаки

Фахівці радять для дому з котом шукати передусім спокійного, впевненого собаку з низькою або відсутньою схильністю до переслідування. Натомість собака з вираженим мисливським інстинктом, який фіксується на дрібних тваринах і намагається їх наздоганяти, може бути невдалим кандидатом незалежно від породи.

Собаки із сильним інстинктом переслідування здобичі у деяких випадках взагалі не можуть безпечно жити разом із котами.

Тому, якщо собаку беруть із притулку, корисно дізнатися про його минуле, чи жив він раніше з котами, як реагує на дрібних тварин і чи демонструє переслідування. Відомий позитивний досвід життя з котом може бути інформативнішим, ніж сама назва породи.

Як правильно познайомити кота із собакою

Навіть найспокійнішого собаку не варто одразу підводити до кота «познайомитися», поступове знайомство підвищує шанси на те, що тварини приймуть одна одну.

Ветеринарка Чірл Бонк рекомендує починати ще до безпосередньої зустрічі. Тваринам можна дати понюхати речі із запахом одна одної — наприклад, підстилку або тканину, якою попередньо погладили іншу тварину. Спочатку обмін запахами, потім візуальний контакт через скляну або сітчасту перегородку і лише після спокійної реакції — контрольована зустріч.

Під час першого безпосереднього контакту собаку потрібно тримати на повідку. Кота при цьому не можна брати на руки або силоміць утримувати поруч із собакою. Він повинен мати можливість самостійно відійти, сховатися або піднятися вище.

Спокійну поведінку собаки варто заохочувати ласощами та похвалою. Якщо пес гавкає, кидається вперед, надто пильно стежить за котом або намагається його переслідувати, знайомство потрібно сповільнити.

Краще проводити кілька коротких спокійних зустрічей, ніж одну тривалу і стресову.

Як зрозуміти, що кіт і собака прийняли одне одного

Не обов’язково чекати, поки кіт спатиме в обіймах із собакою. Хорошим результатом може бути вже те, що обидві тварини спокійно займаються своїми справами в одному приміщенні.

Ветеринарка Джеймі Річардсон радить звертати увагу на розслаблену мову тіла. Тіло тварини не повинно бути напруженим або скутим, а рухи мають залишатися природними та плавними.

Кіт, який почувається безпечно, може добровільно перебувати неподалік від собаки, відпочивати в одній кімнаті або гратися. Собака може цікавитися котом, але не повинен постійно стежити за ним, блокувати йому шлях або намагатися переслідувати.

Показовою є саме стабільність: якщо день за днем тварини спокійно перебувають поруч, це значно важливіше за окремий епізод спільної гри.

Що робити, якщо кіт і собака не уживаються

Якщо знайомство пішло погано, не потрібно змушувати тварин «звикати» одна до одної.

Річардсон радить знову фізично розділити тварин і повернутися до більш повільного та структурованого знайомства з позитивним підкріпленням.

Котові потрібно забезпечити безпечні місця, бажано й на висоті, куди собака не має доступу. Рухи собаки потрібно контролювати, щоб він не міг переслідувати кота.

Фахівці рекомендують спочатку обмежувати доступ нового собаки до частини будинку, використовуючи, наприклад, дитячі ворота. Кіт при цьому може сам вирішувати, коли підійти ближче та дослідити нового мешканця.

Якщо страх, переслідування, агресія або сильний стрес не зникають, варто звернутися до ветеринарного лікаря або кваліфікованого спеціаліста з поведінки тварин.

І головне — не поспішати. Адаптація може зайняти не кілька годин, а тижні або навіть місяці, швидкість знайомства потрібно визначати за поведінкою самих тварин, постійно стежачи за ознаками страху, тривоги та стресу.

Пов’язані теми

Кіт Собака