Як подолати невпевненість у собі та страх: дієві поради психологині
Зайва невпевненість у собі, страх зробити чи сказати щось хибне, а також тривога перед публічними виступами, проблеми з спілкуванням знайомі багатьом. У такі хвилини люди найбільше бояться зіткнутися з болючим знеціненням або жорстким соціальним осудом, через що відчувають сильне хвилювання і навіть тремор. Про те, звідки беруться ці глибинні страхи та як з ними ефективно працювати у дорослому віці розповіла українська вчена-психологиня, президентка Української асоціації гештальтерапії Лариса Іванівна Дідковська.
Звідки беруться страхи та невпевненість
Людина за своєю природою є соціальною істотою, тому реакція навколишнього середовища завжди має для неї величезне значення, проте коріння більшості внутрішніх комплексів сягає ще дитячого віку, коли дорослі використовували почуття провини та сорому як ключові інструменти виховання та контролю. З ранніх років малечу часто лякають думкою сторонніх, закликаючи озиратися на те, що скажуть люди, або змушуючи соромитися своєї поведінки. Через це здорова самооцінка починає формуватися не на основі власних внутрішніх відчуттів, а цілковито залежить від оцінок та очікувань інших. Постійне порівняння себе з навколишніми та необхідність відповідати нав’язаним чужим нормам надійно закладають основу для комплексу меншовартості.
Водночас, як наголошує психолиня, повністю позбутися почуття провини чи сорому неможливо і навіть не потрібно, адже помірна провина слугує важливим мірилом совісті. Головне — навчитися чітко відрізняти таку здорову відповідальність за власні вчинки від важких психологічних кайданів, які лише заважають особистісному розвитку та рухові вперед.
Як дорослій людині подолати страх і невпевненість
Перехід до дорослого життя дає кожному з нас головний ресурс для подолання дитячих страхів і невпевненості. За відомим висловлюванням філософа Жана Поля Сартра, не так важливо, що зробили з вами інші, як те, що ви самі зробите з тим, що зробили з вами інші. Якщо у дитинстві ми повністю залежали від оцінок і думок старших, то у зрілому віці маємо власний життєвий досвід та сформовані цінності. Саме усвідомлення цієї внутрішньої сили дозволяє інакше поглянути на публічні виступи та спілкування. Оперуючи цим досвідом, експертка виділяє дві парадоксальні та водночас надзвичайно дієві поради, які допомагають почуватися набагато впевненіше.
-
Світу до вас байдуже. Ми часто боїмося, що аудиторія розглядає нас під мікроскопом і помічає кожен недолік. Насправді кожен у залі думає про власні справи, турботи та проблеми. Пам’ятайте, що ви — лише одна восьма мільярдна частина населення планети, а не центр всесвіту. Це усвідомлення знімає зайву напругу та додає легкості.
-
Ви не кращий і не гірший — ви просто інакший. Комплекс меншовартості зазвичай проявляється у порівнянні себе з іншими на свою чи чужу користь (коли ми ставимо себе вище або нижче за інших). Здоровий підхід — це горизонтальний стосунок зі світом за принципом «я окей, інші теж окей». Немає універсального чемпіона у всіх сферах життя, кожен має свої таланти й обмеження.
Замість того щоб вибудовувати вертикаль «зверху вниз» і намагатися довести свою винятковість за рахунок приниження інших, краще прийняти власну унікальність. Усі люди різні, і кожен має своє місце на своєму п’єдесталі. Така внутрішня позиція дає відчуття безпеки, свободи та дозволяє вільно висловлювати свої думки без страху бути засудженим.
Чому не варто використовувати алкоголь для розкріпачення, на думку психологині. Деякі люди намагаються зняти затиснутість за допомогою алкоголю. Однак етанол є психоактивною речовиною з седативною дією. Він лише штучно і тимчасово змінює стан свідомості, створюючи психологічну залежність, але аж ніяк не вирішує внутрішніх проблем. Після закінчення дії речовини людина часто почувається ще гірше. Натомість справжньої комунікабельності та хоробрості потрібно вчитися, розвиваючи особистість і навички.
