Якими іменами краще не називати дітей в Україні: правила вибору та обмеження від Мін’юсту
Вибір імені для новонародженої дитини є важливим кроком, адже з ним малюк житиме, навчатиметься, будуватиме стосунки та оформлюватиме документи. Батьки часто замислюються, чи існує якийсь офіційний перелік того, як називати малюка не можна. У Міністерстві юстиції України пояснюють, що чіткого списку заборонених чи дозволених імен вітчизняне законодавство не встановлює. Це означає, що дорослі мають право обирати на власний розсуд:
-
звичні поширені українські імена;
-
рідкісні та незвичні варіанти;
-
іншомовні запозичення.
Закон не висуває жорстких вимог щодо походження, традиційності чи популярності імені. Проте свобода батьків не є абсолютною, адже вона має чіткі межі, засновані на інтересах самої дитини.
Головні правила вибору імені за Сімейним кодексом
Згідно зі статтею 146 Сімейного кодексу України, процес надання імені регулюється кількома обов’язковими правилами:
-
Ім’я дитині присвоюється виключно за спільною згодою обох батьків.
-
Якщо малюк з’являється на світ у жінки, яка не перебуває в офіційному шлюбі, а батьківство не встановлене, право вибору повністю належить матері.
-
Дитина може мати не більше двох власних імен. Виняток робиться лише тоді, коли цього вимагають стародавні звичаї національної меншини, до якої належать мама чи тато.
-
У ситуації, коли батьки не можуть дійти згоди й сперечаються щодо імені, спір не вирішується автоматично — його розв’язує орган опіки та піклування або суд.
Окрім цього, стаття 155 Сімейного кодексу наголошує, що батьківські права не можуть реалізовуватися всупереч інтересам дитини. Батьки зобов’язані діяти з повагою до прав та людської гідності малечі, керуючись загальновизнаними моральними засадами суспільства.
Цифри, символи в імені та його екстравагантність
Хоча закон напряму не містить заборони на використання в іменах цифр, спеціальних знаків чи інших нестандартних позначень, юристи радять триматися здорового глузду.
Екстравагантні експерименти можуть створити для дитини чимало практичних труднощів у майбутньому. Згодом із цим іменем доведеться оформлювати паспорт, вступати до навчального закладу, влаштовуватися на роботу чи користуватися державними послугами. Тому фахівці радять обирати ім’я зважено, думаючи про те, як дитині доведеться жити з ним у повсякденному соціумі.
Право на зміну імені
Якщо після реєстрації народження дорослі зрозуміли, що зробили помилку або ім’я дали без врахування побажань одного з батьків, закон дозволяє виправити ситуацію. Протягом першого року життя дитини можна звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) для внесення змін до актового запису.
Згодом процедура зміни імені залежить від віку:
-
У віці від 14 до 16 років підліток може змінити власне ім’я, але виключно за згодою батьків або піклувальника. У певних законом випадках достатньо згоди лише одного з батьків (якщо другий помер, позбавлений батьківських прав, визнаний недієздатним чи безвісно відсутнім).
-
Після досягнення 16-річного віку людина отримує повне право самостійно змінювати своє ім’я та прізвище без жодних дозволів від батьків.
Почитати ще:
