Небезпечний і стійкий до ліків грибок може непомітно жити на шкірі: вчені розкрили його секрет
Стійкий до ліків грибок Candida auris здатний тривалий час зберігатися на шкірі людини, а в разі ослаблення імунітету — спричиняти небезпечні інфекції. Вчені з’ясували, який механізм допомагає патогену уникати захисної реакції організму та закріплюватися у волосяних фолікулах.
Про це повідомило видання Gizmodo з посиланням на дослідженні науковців Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF)
Чим небезпечний грибок Candida auris
Вперше Candida auris виявили 2009 року у вусі пацієнта в Японії. Відтоді цей грибок став серйозною загрозою для систем охорони здоров’я. Одна з головних причин — його здатність виробляти стійкість до протигрибкових препаратів. Зокрема, науковці фіксували штами, резистентні до всіх доступних класів таких ліків.
Небезпека C. auris полягає також у тому, що він може тривалий час перебувати на шкірі здорової людини, не спричиняючи жодних симптомів. Для більшості носіїв це не має наслідків. Водночас у людей з ослабленою імунною системою грибок здатен спричиняти серйозні інфекції кровотоку.
Щоб зрозуміти, чому грибок так добре виживає на шкірі, дослідники провели лабораторні експерименти та досліди на мишах. Поведінку C. auris вони порівняли з Candida albicans — спорідненим грибком, який також може спричиняти інфекції, але значно гірше колонізує шкіру.
Грибок знайшов «схованку» у волосяних фолікулах
Науковці встановили, що C. auris активно заселяє волосяні фолікули. Водночас він запускає незвичну реакцію імунної системи.
Так, у відповідь на C. albicans організм мишей виробляв більше інтерлейкіну-17 (IL-17) — білка, важливого для захисту від грибкових інфекцій. Однак у випадку з C. auris переважало вивільнення інтерферону-гамма, який передусім бере участь у захисті організму від вірусів.
Дослідники встановили, що така імунна реакція зменшувала вироблення IL-17 і водночас уповільнювала оновлення клітин у волосяних фолікулах. Це створювало сприятливі умови для того, щоб C. auris міг тривалий час зберігатися на шкірі.
Наступні експерименти допомогли науковцям з’ясували, що грибок змінює будову своєї зовнішньої клітинної стінки, оголюючи більшу кількість хітину — міцної молекули, характерної для грибів.
Провідний автор дослідження, дерматолог і професор UCSF Дін Меррілл пояснив, що C. auris реагує на середовище поверхні шкіри та змінює місцеву імунну відповідь, завдяки чому може довше залишатися на шкірі та у волосяних фолікулах.
«Наше дослідження допомагає пояснити, чому після колонізації шкіри C. auris буває так важко позбутися: грибок відчуває сигнали з навколишнього середовища шкіри та реагує, перебудовуючи себе таким чином, що це сприяє виживанню, включаючи зміну локальної імунної відповіді для сприяння його збереженню в шкірі та волосяних фолікулах», — зазначив професор.
Як відкриття може допомогти у боротьбі з Candida auris
Науковці зауважують, що для більшості людей присутність C. auris на шкірі сама собою не становить значної небезпеки. Водночас інфекції, спричинені цим грибком, хоч і залишаються відносно рідкісними, фіксують дедалі частіше.
Якщо висновки команди підтвердять подальші дослідження, зокрема за участю людей, вони можуть допомогти краще зрозуміти особливості C. auris та його здатність виживати на шкірі. Наразі науковці також працюють над створенням нових протигрибкових препаратів і вакцин для лікування або запобігання інвазивним грибковим інфекціям.
Дослідники UCSF сподіваються, що їхня робота допоможе знайти й інші способи боротьби з C. auris. Зокрема, отримані дані можуть вказати на нові потенційні цілі для методів, спрямованих на очищення шкіри від грибка та запобігання його поширенню.
Одним із можливих напрямів може стати вплив на місцеву імунну відповідь шкіри, щоб C. auris більше не міг використовувати її для свого виживання. Крім того, подальше вивчення грибка може допомогти науковцям зрозуміти, як не допустити його переходу від відносно нешкідливого носійства на шкірі до небезпечної та стійкої до ліків інфекції.
