Підручники можна відкласти: вчені з’ясували, що ще впливає на оцінки студентів
Якісний відпочинок давно вважається запорукою здоров’я. Регулярний глибокий сон підтримує роботу організму, тоді як його брак спричиняє серйозні фізіологічні та ментальні проблеми. Протягом останніх років науковці дедалі більше досліджують сон. Вони з’ясували, що підвищити успішність у навчанні можна, якщо змінити одну річ у режимі свого сну.
Про це пише Science Alert.
Проста зміна в режимі сну підвищує успішність студентів: дослідження
Більшість наукових робіт, в яких досліджували вплив недосипання на підлітків та студентів, показувала зв’язок, за яким здоровий режим сну покращував загальне самопочуття підлітків, а порушення часто позначалося на успішності.
Дослідження, опубліковане в Journal of Political Economy, продемонструвало, як можна змінити звичку студентів, аби покращилися якість сну та академічна успішність.
«Наскільки нам відомо, це перший польовий експеримент, який показує, що покращення сну причинно-наслідково покращує академічну успішність», — каже економіст охорони здоров’я з Університету Піттсбурга Осеа Джунтелла.
Команда дослідників проаналізувала показники 1149 студентів у кілька етапів. На початку експерименту учасники спали в середньому лише 6,6 години на добу, а у 29% будніх днів тривалість їхнього сну не досягала й 6 годин.
Усі учасники отримали фітнес-трекери Fitbit для фіксації показників, після чого їх випадковим чином розділили на дві групи. Студентів із першої, експериментальної групи, заохочували спати щонайменше 7 годин у будні дні. Вони отримували сповіщення про те, коли мали піти спати, а також нагороду — $4,75 за кожну ніч із виконаною нормою. Експеримент тривав місяць.
Інша група студентів просто носила фітнес-браслети.
Результати експерименту дали чітку відповідь. Під час активної фази дослідження студенти з першої групи почали спати більше: частка ночей, коли вони виконували цільову норму у 7 годин, зросла на 26%, а загальна тривалість їхнього нічного відпочинку збільшилася в середньому на 19 хвилин.
Після завершення виплат і нагадувань ефект зберігся, хоч і зменшився до додаткових 8 хвилин сну на добу.
Зіставивши дані трекерів з успішністю, науковці виявили, що учасники експериментальної групи покращили свої оцінки в середньому на 0,075–0,089 бала за дисциплінами під час семестру, коли тривав експеримент. Схожий позитивний ефект зберігся і в наступному семестрі.
Попри помірні масштаби приросту, які ще потребують повторної перевірки, виявлений причинно-наслідковий зв’язок між сном і успішністю є вкрай перспективним. Автори роботи наголошують: зростання середнього бала студентів виявилося співмірним чи навіть кращим за результати дорогих стипендіальних програм.
«Найбільше мене вражає те, що це відносно прості втручання, які можна адаптувати та протестувати в багатьох різних умовах. Не лише в університетах, але й потенційно в школах та на робочих місцях», — додала авторка дослідження Осеа Джунтелла.
Чому ви прокидаєтеся о третій ночі
Сучасна наука підтверджує, що сон складається з циклів по 90–110 хвилин, і ближче до ранку глибокий сон змінюється легким, з якого найлегше прокинутися.
Пробудження також можуть бути спричинені фізіологічними чинниками: гормональними змінами, падінням рівня цукру в крові, вживанням кофеїну чи алкоголю. Головна небезпека полягає у формуванні замкненого кола, коли тривога через неможливість заснути перетворюється на хронічний стрес, і мозок починає асоціювати нічний час із бадьорістю.
Щоб розірвати це коло, фахівці радять дотримуватися гігієни сну: уникати синього світла, кофеїну й алкоголю та лягати в один і той самий час. У разі пробудження варто зайнятися рутинною справою до появи сонливості, а за наявності серйозних проблем із безсонням — спробувати когнітивно-поведінкову терапію.
Почитати ще:
