Ризик діабету 2 типу можна знизити: вчені назвали несподіваний спосіб
Вчені виявили напрочуд простий чинник, який може бути пов’язаний із нижчим ризиком розвитку цукрового діабету 2 типу. Йдеться про зелені насадження поблизу дому — приватні сади та громадські парки.
До такого висновку дійшла міжнародна команда дослідників з Австралії та США, передає видання Science Alert. Результати роботи ґрунтуються на даних понад 400 тисяч учасників UK Biobank, за здоров’ям яких спостерігали в середньому протягом 15,4 року.
Науковці зіставили медичні дані учасників з інформацією про кількість зелених зон у районах, де вони мешкали. Аналіз показав чітку тенденцію: що більше зелених насаджень було навколо будинку, то нижчим був ризик розвитку діабету 2 типу.
Зокрема, люди, біля осель яких у радіусі 100 метрів було найбільше приватних садів, мали на 6,8% нижчу ймовірність розвитку захворювання порівняно з учасниками, які мали найменше таких зелених зон поблизу.
Схожий зв’язок науковці виявили й для громадських парків. Якщо в районі було щонайменше чотири парки, ризик діабету 2 типу в його мешканців був на 5,7% нижчим. Водночас те, чи розташовувалися ці парки в межах пішої доступності, суттєво на результат не впливало.
Автори наголошують, що дослідження є обсерваційним, тому воно демонструє зв’язок, але не доводить, що саме наявність садів або парків безпосередньо запобігає діабету. Під час аналізу вони врахували низку інших чинників, зокрема куріння, вживання алкоголю та сімейний анамнез захворювання.
Одним із можливих пояснень результатів може бути фізична активність. Попередні дослідження показували, що мешканці районів із більшою кількістю парків у середньому займаються спортом приблизно на 24 хвилини на тиждень довше, ніж люди, які мають обмежений доступ до зелених зон.
Епідеміолог Університету Квінсленда Ніколас Осборн також припускає, що перебування в саду може сприяти отриманню вітаміну D, позитивно впливати на психічне здоров’я та збільшувати контакт із різноманітними мікроорганізмами, які можуть бути корисними для кишківника та імунної системи.
Науковці звернули увагу й на соціальну нерівність. Люди з нижчими доходами та рівнем освіти частіше стикаються з діабетом і водночас нерідко мають гірший доступ до зелених зон. На тлі житлової кризи приватні сади також стають дедалі менш доступними.
Екологічний епідеміолог Університету Квінсленда Чінонсо Одебеату зазначив, що через активне будівництво житла з високою щільністю забудови зелені зони мають враховуватися ще на етапі міського планування.
