Спів замість ліків: як незвична вокальна терапія допомагає боротися з рідкісним розладом травлення
Люди з рідкісним розладом, який викликає неконтрольовану та надмірну відрижку, можуть отримати користь від дуже несподіваного методу лікування вокалом. Нове дослідження показує, що такий підхід може стати цікавішою та дієвішою альтернативою стандартному діафрагмальному диханню.
Про те, як працює ця незвична терапія та чому не всі експерти поділяють оптимізм авторів експерименту, пише Live Science.
Незвичайна природа розладу
Цей специфічний стан називається супрагастральною відрижкою і кардинально відрізняється від звичайного фізіологічного процесу. Замість того, щоб вивільняти накопичене у шлунку повітря, пацієнти з цим розладом дуже швидко втягують його у стравохід, а потім одразу виштовхують назад.
Супрагастральна відрижка вважається поведінковим розладом, адже це своєрідний завчений рефлекс. Зазвичай він виникає тоді, коли людина відчуває дискомфорт у животі або симптоми рефлюксу та раптово виявляє, що ковтання повітря приносить тимчасове полегшення, після чого дія повторюється, аж поки не перетвориться на стійку звичку.
Хоча в загальній популяції цей стан зустрічається рідко, він стає патологічним, коли починає суттєво погіршувати якість життя людини. Для лікування лікарі зазвичай поєднують спеціальні дихальні техніки з когнітивно-поведінковою терапією, щоб усунути саме психологічні тригери цієї виснажливої звички.
Експеримент із китайськими народними піснями
У новому дослідженні взяли участь 72 пацієнти з двох лікарень у Китаї, яким діагностували супрагастральну відрижку. Науковці розділили учасників на дві групи: одні протягом тижня займалися структурованою вокальною терапією, а інші виконували класичні вправи на глибоке діафрагмальне дихання.
Співоча терапія складалася з п’ятихвилинних сеансів тричі на день, під час яких пацієнти виконували народні пісні під акомпанемент музичних інструментів. В обох групах учасники намагалися досягти гучності у 80 децибелів — це приблизно відповідає рівню шуму працюючого кухонного блендера.
Результати виявилися вельми несподіваними: вже через тиждень майже 72% людей зі «співочої» групи скоротили частоту відрижки щонайменше вдвічі, тоді як у групі дихання цей показник склав лише 39%. Вокальна терапія також забезпечила учасникам кращий настрій та значне підвищення загальної якості життя одразу після завершення лікування.
Скептицизм та критика з боку лікарів
Попри обнадійливі цифри, далеко не всі фахівці переконані в дієвості такого лікування. Гастроентеролог з Лондонського університету королеви Марії доктор Даніель Сіфрім висловив серйозні сумніви щодо того, чи дійсно всім 72 учасникам експерименту поставили правильний та точний діагноз.
Експерт наголосив, що відрізнити супрагастральну відрижку від звичайної шлункової вкрай важко лише на основі опитування пацієнтів. За його словами, єдиний спосіб бути повністю впевненим — це виміряти показники за допомогою методу імпедансометрії, який дозволяє об’єктивно відстежити рух повітря у стравоході, але в цьому дослідженні такої апаратури не використовували.
«Є два компоненти лікування. Один — когнітивний, а інший — поведінковий. Спів впливає лише на поведінковий компонент, модифікуючи роботу діафрагми», — пояснив Сіфрім.
На думку британського лікаря, найважливішим аспектом лікування залишається робота з психологічним тригером, який першочергово змушує людину ковтати повітря. Проте автори дослідження вважають, що їхня робота все одно відкриває новий та цікавий напрямок для подальшого вивчення цього рідкісного розладу.
Почитати ще:
