Відмова від «Оземпіку» може обернутися небезпечними недугами — вчені

Перерва у прийманні препаратів GLP-1 може позначитися не лише на вазі. Науковці з’ясували, що у людей із діабетом 2 типу після припинення такої терапії поступово слабшав і серцево-судинний захист.

Про це свідчить дослідження науковців Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, передає видання Science Daily.

До цього класу препаратів належать засоби на основі семаглутиду та тирзепатиду, зокрема Ozempic, Wegovy, Mounjaro і Zepbound.

У центрі уваги дослідників опинилися 333 687 ветеранів США з діабетом 2 типу. За станом учасників стежили протягом трьох років, а інформацію про те, чи продовжували вони лікування GLP-1, оновлювали кожні шість місяців.

Загалом 132 551 учасник отримував препарати GLP-1. Ще 201 136 пацієнтів лікувалися препаратами сульфонілсечовини — іншим класом ліків проти діабету. Саме з цією групою науковці порівнювали результати.

За три роки понад чверть пацієнтів, які почали приймати GLP-1, повністю відмовилися від терапії. Ще близько 23% зробили перерву щонайменше на пів року, але пізніше повернулися до лікування.

Найвиразнішу різницю дослідники побачили серед тих, хто залишався на терапії без перерв протягом усіх трьох років. У них ризик інфаркту, інсульту або смерті був на 18% нижчим, ніж у групі, яка отримувала препарати сульфонілсечовини.

У практичних показниках це становило приблизно на чотири випадки серйозних серцево-судинних подій менше на кожні 100 людей за три роки.

Водночас що раніше пацієнти припиняли терапію GLP-1, то менш помітною залишалася її користь до завершення спостереження.

Наприклад, серед тих, хто припинив приймання препаратів після двох років лікування, ризик серцево-судинних подій залишався нижчим приблизно на 7%. Якщо терапія тривала два з половиною роки, різниця становила 15%.

У пацієнтів, які відмовилися від лікування раніше ніж через півтора року після його початку, дослідники вже не побачили значущого зниження серцево-судинного ризику порівняно з групою сульфонілсечовини.

Окремо науковці оцінили, що відбувалося після тимчасових перерв. У людей, які безперервно приймали GLP-1 упродовж трьох років, ризик був нижчим на 18%. Серед тих, хто робив паузу, а потім поновлював лікування, середнє зниження становило вже 12%.

Навіть перерва на шість місяців мала значення. У порівнянні з постійним прийманням препаратів така пауза була пов’язана зі збільшенням ризику серйозних серцево-судинних подій на 4–8%.

Ще помітнішою різниця ставала після тривалішої відмови від терапії. Якщо людина не приймала GLP-1 упродовж року, ризик був на 14% вищим, ніж серед пацієнтів, які не припиняли лікування. Після дворічної перерви різниця сягала 22%.

Старший автор роботи, клінічний епідеміолог Зіяд Аль-Алі, пояснив, що після відмови від терапії зміни не обмежуються поверненням ваги. За його словами, можуть знову зростати артеріальний тиск, рівень холестерину та показники запалення.

Дослідники також перевірили, що відбувалося після поновлення приймання препаратів. Повернення до терапії допомагало відновити частину серцево-судинного захисту, однак не завжди повертало його до рівня безперервного лікування.

За словами Аль-Алі, користь для серця накопичувалася поступово впродовж терапії, але після її припинення могла втрачатися значно швидше. У частини учасників навіть одного року без препарату було достатньо, щоб звести нанівець ефект, який формувався протягом тривалішого періоду.

Автори роботи наголошують, що результати вказують на важливість безперервного лікування для пацієнтів, яким препарати GLP-1 призначені за медичними показаннями. Вони також звертають увагу на необхідність контролю побічних ефектів, вартості терапії та інших причин, через які люди можуть припиняти приймання ліків.

Водночас дослідження було спостережним і охоплювало ветеранів США з діабетом 2 типу. Тому отримані дані показують зв’язок між припиненням терапії та зміною серцево-судинного ризику, але не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку.

Що відомо про побічні ефекти «Оземпіка»

Водночас вчені з Пенсильванського університету повідомили про ще один потенційний ризик препаратів для схуднення групи GLP-1. За результатами дослідження, їхнє застосування може бути пов’язане з підвищеним ризиком порушень опорно-рухового апарату, зокрема остеопорозу, а також травм і розривів сухожиль.

Пов’язані теми

Серце Здоров'я