Корисна рослинна їжа може посилювати запалення кишківника: що виявили вчені
Звичні продукти рослинного походження можуть містити компонент, який за певних умов здатен посилювати запальні процеси в кишківнику. Науковці звернули увагу на оксалат — природну сполуку, присутню, зокрема, у шпинаті, буряку, ревені, мигдалі та солодкій картоплі.
Про це повідомило видання Science Alert.
Зв’язок між оксалатом і запальними захворюваннями кишківника дослідила команда Університету Північної Кароліни.
Зазвичай значна частина оксалату просто виводиться з організму. Однак учені з’ясували, що у людей із хворобою Крона цей процес може відрізнятися.
Під час одного з етапів дослідження науковці вивчили раціон і зразки калу 46 людей, серед яких були пацієнти з хворобою Крона. Хоча учасники споживали приблизно однакову кількість рослинної їжі, у людей із цим захворюванням у калі виявили більше оксалату.
Це наштовхнуло дослідників на припущення, що значення має не лише кількість оксалату в їжі, а й здатність організму його переробляти.
Науковці також вивчили білки SLC26A2 та SLC26A3, які беруть участь у транспортуванні оксалату в кишечнику. Аналіз кількох сотень зразків тканин показав: у людей із хворобою Крона та виразковим колітом гени, пов’язані з виробленням цих білків, були менш активними, ніж у здорових учасників.
Додаткові експерименти провели на мишах, у яких штучно спричинили запалення кишківника. Тварини, які отримували більше оксалату, сильніше втрачали вагу, мали триваліше й вираженіше запалення та рідше виживали.
Окремо вчені перевірили, як на оксалат реагують імунні клітини мишей. Сполука посилювала їхню запальну реакцію. Це може свідчити, що її вплив пов’язаний із роботою імунної системи, а не з безпосереднім пошкодженням кишківника.
Ще одним об’єктом дослідження став білок SLC26A6. Серед 131 людини з хворобою Крона нижча активність відповідного гена була пов’язана з тяжчим перебігом захворювання.
Автори наголошують, що отримані дані не означають, що людям потрібно відмовлятися від рослинних продуктів із високим вмістом оксалату. Натомість результати можуть допомогти краще зрозуміти, чому ця сполука по-різному впливає на організм людей із запальними захворюваннями кишківника.
Наступним кроком можуть стати масштабніші дослідження, які допоможуть визначити, хто найбільш чутливий до оксалату. Вчені також розглядають можливість впливу на механізми його виведення з кишківника як один із потенційних напрямів майбутньої терапії.
«Можливі наступні кроки дослідження включають спробу зосередитися на транспортних білках SLC26A2 та SLC26A3 як шляху до ефективного виведення оксалату з кишківника, а не його накопичення до шкідливих рівнів», —йдеться в статті.
Пов’язані теми
Наука Вчені Їжа 
Продукти 
Здоров'я
Почитати ще:
