В Україні оновили клінічний протокол лікування залізодефіцитної анемії: що це означає для пацієнтів

В Україні затвердили оновлений клінічний протокол діагностики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей і дорослих. Документ, затверджений Міністерством охорони здоров’я 5 жовтня 2026 року, замінив попередній протокол 2015 року. Зміни стосуються того, як медики виявляють нестачу заліза, обирають лікування та контролюють його ефективність.

Залізодефіцитна анемія — це стан, за якого через нестачу заліза організм не може виробляти достатньо гемоглобіну. Цей білок переносить кисень до тканин, тому його дефіцит може впливати на самопочуття, працездатність і концентрацію уваги. Водночас нестача заліза іноді виникає ще до того, як рівень гемоглобіну опуститься нижче норми.

Що змінилося в підході до діагностики анемії

Оновлений протокол передбачає більш комплексний підхід до оцінювання запасів заліза в організмі. Лікар має враховувати не лише рівень гемоглобіну, а й результати інших аналізів, симптоми та можливі причини дефіциту.

Важливу роль відіграє феритин — показник, який допомагає оцінити запаси заліза. Його рівень може знижуватися ще до розвитку анемії. Це означає, що нормальний гемоглобін не завжди виключає дефіцит заліза.

Однак інтерпретувати результати самостійно не варто. Під час запальних процесів рівень феритину може підвищуватися, тому лікар оцінює його разом з іншими показниками та загальним станом людини.

Як зрозуміти, що організму може бракувати заліза

Нестача заліза не завжди має очевидні прояви. На початкових етапах людина може відчувати лише втому або помічати, що звичні справи потребують більше зусиль.

Серед можливих симптомів:

• постійна втома та слабкість;

• запаморочення або головний біль;

• задишка під час фізичного навантаження;

• прискорене серцебиття;

• блідість шкіри;

• погіршення концентрації уваги;

• ламкість нігтів або випадіння волосся.

Ці ознаки не є специфічними саме для дефіциту заліза. Подібні симптоми можуть виникати й за інших станів, тому для встановлення причини потрібна консультація лікаря.

Ризик нестачі заліза може бути вищим у людей із рясними менструаціями, вагітних, дітей у періоди активного росту, а також у тих, хто має хронічні захворювання або проблеми із засвоєнням поживних речовин.

Які аналізи допомагають виявити дефіцит заліза

Для первинного обстеження лікар може призначити загальний аналіз крові, який показує рівень гемоглобіну та інші характеристики еритроцитів. Для оцінювання запасів заліза часто використовують аналіз на феритин.

Залежно від ситуації можуть знадобитися додаткові дослідження, зокрема показники обміну заліза та маркери запалення. Перелік аналізів визначають індивідуально: універсального набору, який підходить усім пацієнтам, немає.

Важливо також з’ясувати, чому виник дефіцит. Його причиною можуть бути крововтрати, недостатнє надходження заліза з їжею, порушення всмоктування або підвищена потреба організму. Якщо усунути лише нестачу заліза, але не знайти джерело проблеми, вона може повернутися.

Як лікують залізодефіцитну анемію

Метод лікування залежить від вираженості дефіциту, причини його виникнення, віку пацієнта та супутніх станів. У багатьох випадках основним варіантом є препарати заліза для приймання всередину.

Лікар визначає відповідну форму препарату, дозування та тривалість курсу. Самостійно збільшувати дозу або припиняти лікування одразу після поліпшення самопочуття не варто: відновлення запасів заліза може потребувати більше часу, ніж нормалізація гемоглобіну.

Внутрішньовенне введення заліза застосовують за певних показань — наприклад, коли пероральні препарати погано переносяться, недостатньо ефективні або їх застосування недоцільне з огляду на стан пацієнта. Таке рішення ухвалює медичний фахівець.

Під час лікування важливо контролювати реакцію організму. Повторні аналізи допомагають зрозуміти, чи працює обрана схема та чи відновлюються запаси заліза. Якщо очікуваного результату немає, лікар може переглянути лікування та додатково перевірити можливі причини дефіциту.

Що можна змінити в харчуванні

Харчування допомагає забезпечувати організм залізом, але за підтвердженої залізодефіцитної анемії самої зміни раціону може бути недостатньо.

До продуктів, що містять залізо, належать м’ясо, риба, бобові, гречка, насіння та деякі зелені овочі. Залізо з продуктів тваринного походження зазвичай засвоюється краще, ніж із рослинних джерел.

Вітамін C сприяє засвоєнню негемового заліза, тому рослинні продукти можна поєднувати з болгарським перцем, цитрусовими, ягодами або іншими джерелами цього вітаміну. Чай і кава, випиті разом із їжею, можуть знижувати засвоєння заліза.

Не слід починати приймати залізовмісні добавки лише через втому чи випадіння волосся. Надлишок заліза також може бути шкідливим, а добавки не замінюють діагностику та призначене лікування.

Коли варто звернутися до лікаря

Якщо слабкість не минає, з’являються запаморочення, задишка під час звичних навантажень або прискорене серцебиття, варто обговорити симптоми із сімейним лікарем. Не потрібно чекати, поки прояви стануть вираженими.

За сильного болю в грудях, непритомності, вираженої задишки або значної кровотечі необхідна невідкладна медична допомога.

Оновлений протокол покликаний зробити діагностику та лікування залізодефіцитної анемії послідовнішими. Для пацієнтів головне залишається незмінним: вчасно виявити дефіцит, з’ясувати його причину та відновлювати запаси заліза під медичним наглядом.