Фрази, які не можна говорити дітям

Дата публікації: 23 жовтня 2016 р.

Усі батьки дуже уважно стежать за тим, що і як кажуть їхні діти. Тим часом до своїх висловлювань дорослі поблажливіші. Іноді, намагаючись зобразити з себе талановитих педагогів, тата і мами допускають фрази, які не просто не приємні для слуху, але здатні нашкодити підростаючому поколінню.

Як часто діти чують від мами слова: "Як ти схожий на свого батька!", що дослівно означає: "У тобі стільки ж переваг, як у твоєму батькові". Але фраза: «Ти весь у свого тата!» дає зрозуміти дитині, що мама незадоволена його присутністю, гірше за те, їй жахливо не пощастило з дитиною. Почувши такі слова, діти починають переживати та турбуватися про те, що мама усувається, не бажає спілкуватися. Поведінка батьків, коли вони намагаються знайти причину проблем у спадкових ознаках дитини, призводить до того, що у дитини зрештою притуплює любов і руйнує прихильність дитини до батьків.

Що не треба говорити дитині

Розмовляючи по телефону з подругою, мама цілком може сказати дитині, що їй зараз не до нього. Фраза образлива для дорослих. Що говорити про маленьку дитину? Діти зовсім не такі наївні, як вважають дорослі. Малюк смітить, що щоденна розмова мами по телефону, їй важливіше спілкування з ним. Що він робитиме? Від творчої поведінки дитина перейде до руйнівної. Тільки тоді, коли мама почує брязкіт битого скла, вона зрозуміє, що подруга почекає, а малюк — ніколи. Багато дітей відчували на собі не заслужене почуття провини, яке навіяли батьки своїми словами. Ну як можна сказати дитині, яка пізнає світ, нехай навіть перевертаючи відро для сміття, «Від тебе стільки проблем!». Батьки вважають, що дитина не розуміє метафори. Ох, як вони помиляються! Маленька людина сприймає все буквально,

Читайте також: Як правильно карати дитину

Деякі дорослі люди, досягнувши солідного віку, так і не навчилися впевненості у своїх силах та здібностях. А все тому, що в дитинстві мама казала:"Ну куди тобі, ти не зможеш". На перший погляд здається, що батько через бажання утримати дитину від спроб самостійних дій, навмисне вимовляє ці слова. Але дитина не вміє міркувати логічно, їй потрібне пояснення. Можливо, щось не вийде зараз, тоді малюкові треба сказати, що ця робота йому не під силу, не за віком. Але, якщо маленька людина починає розуміти, що дорослі сумніваються в її здібностях завжди, її інтерес до чогось пропадає, стає складніше досягати мети, не відчуваючи підтримки з боку батьків. Діти - це свого роду вакуум, в який можна помістити все, що забажають дорослі. Але, щоб виростити гідного громадянина та повноцінного члена соціуму, дорослі повинні прислухатися до своїх слів і ретельно обирати дії.