«Радість» материнства. То чому ж ми не радіємо?
Все частіше я зустрічаю в інтернеті записи, де материнство виступає якоюсь каторгою і з відтінком приреченості. Це як у вірші нашого великого Кобзаря: «На панщині пшеницю жала – втомилася, не спочивала». Тільки замість панщини у нас материнство. І я, з одного боку, чудово все це розумію. Я теж часто втомлююся, хочу присвятити день тільки собі та відпочити від усього. Але я не розумію, чому ці думки мають проходити червоною ниткою через все наше мамсько-декретне існування. Навіщо самим заганяти себе в кут і твердити собі, що ми живемо минулим, що наше життя – туга, що тепер усе, приреченість і немає світла наприкінці тунелю? (я утрирую, звичайно!) Сьогодні я годину танцювала з Кірою під попсу та Брамса. Ми бігали, репетували, верещали і сміялися.
І я не проміняю це ніколи і ні на що! Жодна робота, ніяка зайнятість в офісі від 8 ранку до 8 вечора, ніякий театр і кіно не замінить ЦЬОГО! Ви не доглянуті, без манікюру, педикюру? У вас гніздо на голові і відрослі коріння? Так зробіть манікюр, педикюр та пофарбуйте волосся! Це займе лише 1,5-2 години! А щастя та радості буде набагато більше! Вам нудно? Так займіться чимось цікавим та корисним крім миття дитячої попи та зміни памперсів! Загалом, дівулі, мамулі мої кохані, все залежить лише від нас! І скажімо собі, що: «Материнство – це модно! І ми наймодніші, красиві та просунуті матусі у світі!!!»
Читайте також: Безпека купання
Почитати ще:
