Чому варто відмовитися від перфекціонізму: думка експерта у психології
Тал Бен-Шахар – видатний вчений-психолог. Упродовж двадцяти років він вивчав перфекціонізм. Ці дослідження показали, що перфекціонізм поділяється на два типи – позитивний та негативний.
Власники перфекціонізму першого типу, названого ним «оптималізмом», намагаються приймати життя таким, яким воно є. Також вони прагнуть отримувати користь із будь-яких ситуацій.
Перфекціоністи другого типу, який Бен-Шахар назвав «традиційним перфекціонізмом», не можуть змиритися зі своїми та чужими промахами та вадами в чомусь. Вони страждають від завищених вимог до себе та інших і виявляються менш успішними, ніж оптималісти, за рівних умов.
Це відбувається з наступних причин
1. Спосіб досягнення мети. Традиційний перфекціоніст визнає лише прямі лінії. Будь-яке відхилення від неї йому видається провалом. Оптималіст вважає невдачі органічною частиною шляху, прагнучи отримувати з них максимум користі. Його шлях – зигзаг.
2. Перфеціоніст уникає невдач і промахів. Але мінімізуючи ризики, він позбавляє себе важливого досвіду. Розвиток досягається за рахунок помилок та їх подолання. Оптималіст спокійно вчитися на своїх невдачах.
3. Перфекціоніст змушений жити із низькою самооцінкою. Прагнучи до ідеалу, він постійно займається самокритикою, бачить у всьому лише недоліки і не цінує своїх досягнень. До того ж, максималізм та ідеалізм перфекціоніста веде до перебільшення будь-яких перешкод. Перфекціоністи, цураючись випробувань себе на міцність через страх провалу, зміцнюються тим самим у думці про свою нікчемність.
4. Психологи Додсон і Йеркс відкрили, що найпродуктивніша людина, яка перебуває у стані між апатією і тривожністю. Саме так почуваються оптималісти під час роботи: вони прагнуть успіху, але не боятися невдачі. Перфекціоніст же, перебуваючи у владі страхів, відчуває тривогу, що знижує його продуктивність.
5. Прагнення ідеалу змушує перфекціоніста працювати на знос. Швидко перевтомлюючись, він може втратити задоволення від процесу роботи. Оптималіст насолоджується своїми заняттями і при цьому зосереджений на цілі.
6. Максималістські переконання перфекціоністів ведуть до неефективного використання часу. Прагнучи виконувати будь-яку, навіть незначну роботу, ідеально, перфекціоністи витрачають величезні зусилля і втрачають багато часу. Оптималіст діє раціональніше - на значні цілі вони витрачають також багато часу, але менш важливі завдання вони не прагнуть виконувати ідеально.
