Іноді ми не надаємо значення симптомам, які відчуваються незначними, але можуть стати причиною розвитку серйозних захворювань. Усьому виною може бути нестача хімічних речовин, що підживлюють і зміцнюють наш організм. До найважливіших макроелементів життя людини належить калій.
Калій – мінерал, один із електролітів в організмі. Більшість його знаходиться всередині клітин, забезпечуючи їх функціонування. Крім того, речовина відіграє важливу роль для формування та роботи нервових та м'язових тканин.
Калій має й інші функції, які він виконує в нашому організмі. Надлишок або нестача елемента може призвести до порушення життєво важливих процесів.
Роль та функції калію
Роль калію для організму людини величезна. Ця речовина відповідає за:
- регуляцію кислотно-лужного балансу;
- нормалізацію серцевого ритму;
- чіткість мислення;
- постачання клітин головного мозку киснем;
- виведення шлаків із організму;
- зміцнення та підтримання оптимальної роботи імунітету;
- зниження та регуляцію артеріального тиску.
Калій знижує інтенсивність алергічних реакцій. Також він бере активну участь у регулюванні кількості води у клітинах. Він бере участь у передачі нервових імпульсів через нейрони та підтримує здорове функціонування нирок.
Норма калію в організмі людини
Якщо виникли симптоми, що вказують на нестачу чи надлишок калію в організмі, необхідно звернутися до лікаря та здати аналіз крові. Існують загальноприйняті показники норми цієї речовини для людей різного віку.
Норма калію в крові (моль/л):
- діти до року: 4,1 - 5,3;
- діти з 1 до 14 років: 3,4 – 4,7;
- підлітки з 14 років та дорослі люди: від 3,5 до 5,5.
Щоб підтримувати рівень калію на оптимальному рівні, увімкніть у свій раціон продукти харчування, які збагачені цим елементом.
Калій містять такі продукти:
- горіхи та сухофрукти;
- бобові культури;
- кролятина, яловичина;
- лосось, тріска;
- картопля;
- авокадо;
- банани;
- гарбуз;
- ківі та ін
При гострій нестачі речовини можуть призначати препарати, до складу яких входить калій. Але без консультації лікаря їх застосовувати не рекомендується.
Добова норма калію
Добова потреба у калії варіюється в залежності від віку людини. Цей елемент потребує і дорослий, і дитячий організм. Так, кожній віковій групі необхідно вживати таку кількість речовини на добу:
- дітям віком до 3 років – 3 г;
- дітям від 4 до 8 років – 3,8 г;
- дітям та підліткам з 9 до 18 років – 4,5 г;
- дорослим та літнім людям – 4,7 г.
Звичайно, дотримуватися таких доз калію не завжди вдається, але до цього потрібно прагнути. Якщо достатня кількість речовини не надходить в організм з їжею, доцільно використовувати добавки або вітамінні комплекси, що містять її у своєму складі, проте підібрати препарат повинен лікар.
Симптоми та наслідки дефіциту калію
Про нестачу калію говорять у тому випадку, коли його показник у крові опускається на кілька одиниць нижче за вікову норму. Такий стан зветься "гіпокаліємія" і ділиться на кілька форм:
- легкий дефіцит: показник калію перебуває у межах 3,5 – 3,0 ммоль/л;
- помірна гіпокаліємія: рівень речовини знижується до 2,9 – 2,5 ммоль/л;
- виражений дефіцит калію: про такий стан говорять за зниження концентрації речовини до показника менше 2,5 ммоль/л.
Гіпокаліємія проявляється:
- слабкістю;
- емоційною лабільністю;
- м'язовими спазмами;
- серцевою аритмією;
- набряклістю нижніх кінцівок;
- поколюванням і онімінням рук та ніг;
- гіпертонією;
- запорами.
Серед симптомів гіпокаліємії можна відзначити також постійну сонливість, затримку рідини в організмі та виникнення непереносимості глюкози.
Гіперкаліємія та її симптоми
Надлишок калію теж має свою класифікацію:
- легка гіперкаліємія – 5,5 – 5,9 ммоль/л;
- помірний надлишок калію – 6,0 – 6,4 ммоль/л;
- виражений надлишок – рівень калію вище 6,5 ммоль/л.
Клінічна картина гіперкаліємії характеризується:
- болями в животі;
- загальною слабкістю;
- судомами по тілу;
- м'язовим гіпотонусом;
- брадикардією;
- гіпервентиляцією (у тяжких випадках).
Будь-який із цих станів – дефіцит калію або його надлишок – потребує медичної допомоги. Адже причини таких аномалій часто пов'язані з розвитком серйозних захворювань, які можуть характеризуватись латентною (прихованою) течією.
