Вчені вирахували справжній вік людей та собак

Американські біологи вивели формулу переведення собачого віку на людський. Вони використовували "епігенетичний годинник", що з великою точністю показує, скільки організму років. Ці дослідження наближають нас до розуміння процесу старіння та попередження вікових захворювань.

Скільки років найкращому другові людини

Згідно з сучасними уявленнями, старіння організму пов'язане з хімічною зміною ДНК. До невеликої ділянки цієї молекули приєднуються групи атомів вуглецю та водню - CH ₃ (метильні групи). Вони змінюють активність генів на різних етапах розвитку організму, починаючи з ембріонального. При цьому генетична послідовність молекули ДНК залишається незмінною.

Прикріплення метильних груп називають метилюванням. Збій у роботі цього механізму призводить до захворювань, властивих людям, що старіють, — зокрема, серцево-судинним. За параметрами метилювання можна точно розрахувати справжній біологічний вік організму. Це було показано на людині та інших видах ссавців, включаючи собак.

Люди і собаки розділилися багато мільйонів років тому, на початку еволюції ссавців. Проте вони мають багато спільного — наприклад, етапи розвитку організму, фізіологічні і патологічні риси. Будучи одомашнені, собаки ділять із людиною умови життя. Це робить їх добрим об'єктом вивчення такого складного феномена, як старіння.

Собаки та люди старіють із різною швидкістю: ми живемо до ста років, вони завершують життєвий цикл за двадцять. Вчені зі США вирішили  з'ясувати , чи можна синхронізувати біологічний вік цих двох видів. Проаналізували геноми 104 лабрадорів-ретриверів віком від одного до шістнадцяти років і виявили місця, де прикріплюються метилові групи (послідовність з двох основ, цитозину та гуаніну, з фосфатом між ними — CpG-динуклеотид) у тих же ділянках ДНК, що й у людей. Свій набір даних вони порівняли з опублікованими показниками 320 осіб віком від 1 до 103 років. Виявилося понад 54 тисячі збігів у обох видів.

Найкраще маркери збігалися у молодих собак та людей, гірше, коли порівнювали особин із різних вікових категорій. Ймовірно, є дуже консервативні ділянки CpG-динуклеотидів, що змінюються в міру розвитку і людей, і собак. У результаті вчені вивели формулу, за допомогою якої можна перевести собачий вік у людський: треба взяти натуральний логарифм від собачих років, помножити на 16 і додати 31.